Контактна інформація
04050, Україна, м.Київ
метро Лукьянівська
вул. Юрія Ільєнко 5б
Культурний центр у вигляді величезного дзбана створять на Прикарпатті
У самій архітектурній формі дзбана продумано кілька цікавих локацій – міні-кінотеатри, внутрішній відкритий балкон з виставковими нішами, гончарні майстерні та конференц-зали. Проєкт будівництва культурно-мистецького центру «Дзбан» презентували в Івано-Франківській області. Як розповіли в прес-службі Івано-Франківської обласної державної адміністрації, центр у вигляді величезного глечика буде побудований в селі Старий Косів Косівського району Івано-Франківської області. Проєкт спрямований на збереження і розвиток нематеріальної культурної спадщини і, зокрема, косовської мальованої кераміки, яка внесена до Національного переліку НКС України і до Репрезентативного списку НКС ЮНЕСКО. Автори проєкту розраховують, що поява незвичайного культурного центру сприятиме розвитку розвитку туристичної інфраструктури та залучення додаткових коштів в економіку регіону через інвестиції. «Тому саме такі креативні проєкти необхідно реалізовувати на місцях локації народних традицій з метою збереження етнічних осередків культури та привернення уваги до них на світовому рівні», – підкреслили в Івано-Франківській ОДА. Інноваційний проєкт передбачає будівництво креативної споруди у формі глечика, яке немає аналогів в світі. Також у самій архітектурній формі дзбана продумано кілька цікавих локацій – міні-кінотеатри, внутрішній відкритий балкон з виставковими нішами, гончарні майстерні та конференц-зали.
Квиток в парк «Синевир» можна купити за вторсировину
Квиток обійдеться в 4 пластикових або 3 скляних або 2 металевих пляшки. Екологічну акцію для туристів проводить Національний природний парк «Синевир». Як повідомляється на сторінці парку в соціальній мережі Facebook, в рамках еко-акції можна отримати безкоштовний квиток до озера або в Реабілітаційний центр бурих ведмедів. «У національному природному парку «Синевир» триває акція по правильній сортування відходів. Ви можете отримати безкоштовний квиток до озера Синевир або в Реабілітаційний центр бурих ведмедів, здавши 4 пластикових або 3 скляних або 2 металевих пляшки в спеціально встановлені контейнери», – йдеться в повідомленні Відзначається, що акція триватиме доти, доки не менше 100 чоловік не скористаються нею. Захід проводиться в рамках проекту «Прибери в національному природному парку «Синевир» за співфінансування Європейської асоціації дозвілля і охорони природи. Головна мета акції – привернути увагу людей до питань правильної роздільного сортування сміття, зменшення забруднення і збереження навколишнього середовища.
На Хортиці знайшли поховання скіфського воїна
Археологи стверджують, що остів Хортиця був важливим центром торгівлі між скіфами та греками. Унікальне поховання скіфського воїна, вік якого становить близько 2500 років, знайшли археологи на території острова Хортиця в Запоріжжі. Як повідомила на офіційному сайті адміністрація Національного заповідника «Хортиця», знахідку виявила археологічна експедиція на чолі з провідним науковим співробітником відділу охорони пам’яток історії, археології та природи, кандидатом історичних наук Дмитром Никоненком. «Поховання здійснено в земляній катакомбі завглибшки приблизно три метри. Наші пращури доклали великих зусиль, аби поховання захистити від грабіжників, бо вхід до катакомби було закладено великою кількістю важких гранітних валунів», – сказано у повідомленні. Зазначається, що похований воїн, за давніми мірками, був гігантом – його зріст сягав 1,8 метра. У похованні археологи також виявили залізний ніж із кістяним руків’ям, рештки сагайдака з бронзовими стрілами та жертовну їжу. А над похованням наші пращури облаштували кромлех – коло з гранітних каменів, що є поширеним у культурах багатьох давніх народів символом сонця. Два десятиліття тому на цьому ж місці вже знаходили цікаві скіфські поховання й жертовники, у яких виявили предмети побуту, античний посуд, прикраси та бронзове дзеркало скіфських модниць. «Такі знахідки на Хортиці свідчать про те, що острів був важливим скіфським місцем, де розташовувалось городище, повз яке проходили переправи та місце торгівлі
Водонапірна вежа в Хмельницькому перетвориться на туристичний об’єкт
Вежа побудована за проектом архітектора Віктора Нільсена, який спроектував водонапірну вежу в Маріуполі. Масштабна реконструкція чекає на водонапірну вежу в Хмельницькому. Як розповів краєзнавець і кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Хмельницького обласного краєзнавчого музею Сергій Єсюнін, вежі повернуть первозданний вигляд, а також обладнають там оглядовий майданчик Вежа, збудована в 1910 році, була не просто першою водопровідної спорудою Проскурова, але і має цікаву історію, пов’язану з подіями більш столітньої давності. «Наприкінці ХІХ – початку ХХ століття в Проскурові водогону не було. Населення користувалося криницями або ж набирало воду у водовозів, які розвозили її по місту. Тож перший централізований водогін у нашому місті з’явився саме в мікрорайоні Дубове, у тодішньому військовому містечку. Тут викопали дві свердловини та збудували водонапірну вежу, яка височить і до нині», – зазначив Сергій Єсюнін. За словами історика, вежа має цікаву архітектуру: відкритий червона цегла, іноді в поєднанні з білою, привабливий декор. Збереглися також ковані елементи, які, правда, виконують не декоративну функцію, а технічну – вони підтримують поверхи. Вежа побудована за проектом архітектора Віктора Нільсена.
ПЦУ відбудує мазепинську церкву на Чернігівщині
Впродовж найближчих кількох років Покровська церква має постати у тому вигляді, який мала під час історичної зустрічі між гетьманом Іваном Мазепою і королем Карлом XII. Відбудову церкви Покрови Пресвятої Богородиці у селі Дігтярівка на Чернігівщині, зведеної у XVIII столітті коштом гетьмана України Івана Мазепи, розпочне цього року Православна церква України. Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook предстоятель ПЦУ, митрополит Київський і всієї України Епіфаній. На думку митрополита, Покровський храм має неоціненне значення для української історії та духовності. «Його було збудовано у 1708 році на замовлення і коштом гетьмана Івана Мазепи. Саме тут гетьман молився за Україну перед історичною зустріччю з королем Швеції Карлом ХІІ, і саме тут була підписана угода, що мала допомогти реалізувати військово-політичний проект Івана Мазепи, метою якого був вихід з-під протекторату Московії та утворення на українських землях незалежної держави. Тоді, на знак пошани та величі тієї історичної події шведський король подарував для цього храму чавунні плити для підлоги з гравіруванням «К ХІІ», – нагадав Епіфаній. За його словами, церква вистояла під час гонінь на Мазепу після битви під Полтавою, пережила громадянську і Другу світову війну, а от у 60-х роках минулого століття місцеві комуністи піддали її руйнуванню: пошкодили східну, вівтарну й західну частини храму та скинули куполи.
Інтерактивний освітній центр відкриє НБУ в Києві
Проєкт вже переходить в активну фазу реалізації. Освітній центр при Музеї грошей на Контрактовій площі в Києві відкриє Національний банк України (НБУ). Як повідомила начальник управління зі зв’язків з громадськістю та фінансової обізнаності департаменту комунікацій НБУ Леся Войтицька на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook, центр з’явиться в столиці в 2023 році. «Сучасний, інклюзивний, інтерактивний освітній центр із “Музеєм грошей” площею більше 5000 кв м, має відритися у 2023 році на Контрактовій площі», – написала вона. Войтицька додала, що проект вже переходить в активну фазу реалізації, тому НБУ шукає менеджера для цього масштабного проекту. Як відомо, НБУ в 2004 році відкрив Музей грошей, де представлені банкноти і монети різних країн світу (як діючі, так і вийшли з обігу), а також домонетні форми грошей.
Музей затоплених сіл планують створити на Херсонщині
Попередньо майбутній музей планується розмістити в будівлі дореволюційного банку, де зараз знаходиться трудовий архів. Перший в Україні музей, присвячений штучно затопленим землям, планують створити в селищі Нововоронцовка Херсонської області. Як повідомили в управлінні туризму і курортів Херсонської обласної державної адміністрації, проект музею бере участь в конкурсній грантової програми Українського культурного фонду. «Планується створення інтерактивного музею, де зберігатимуться експонати, знайдені на дні Каховського водосховища, створення дослідницької лабораторії та проведення дайвінг екскурсій. Водами Каховського водоймища затоплено близько 90 сіл, історична місцевість – Великий Луг, столиця хана Мамая – місто Замик», – відзначили в управлінні. Автором ідеї створення Музею затопленої пам’яті став краєзнавець з Нововоронцовки Андрій Селецький. За його словами, колекцію предметів із затоплених сіл він почав збирати ще коли був школярем. «Мені вдалося знайти під водою радянські монети 1920-х років, стару пляшку для вина і якийсь незрозумілий механізм. Після цього я почав вести пошуки більш систематично, метр за метром. Брав звичайну камеру від батьківського УАЗика, сумку і щоліта пірнав до затоплених вулиць. А в інші пори року досліджував усі можливі книжки, документи, картосхеми. За весь цей час мені разом із друзями вдалося назбирати чималу колекцію з більш ніж 2 тисяч експонатів», – розповів він в коментарі «Новий День». Попередньо майбутній музей планується розмістити
Мільйони тюльпанів розцвітуть за два місяці в «Добропарку»
До квітневого цвітіння тюльпанів у приватному дендропарку під Києвом готують зелений атріум з грабів. Майже чотири мільйони тюльпанів різноманітних сортів і кольорів розцвітуть навесні на території приватного дендрологічного парку «Добропарк» поблизу села Мотижин, що у 45 кілометрах від центру Києва по Житомирській трасі. Про це повідомила адміністрація парку на офіційній сторінці у Facebook, підбиваючі підсумки конкурсу серед підписників сторінки, призом у якому стали безкоштовні вхідні квитки на тюльпанове поле. «Раді анонсувати, що у новому сезоні розквітне 3 мільйони 700 тисяч тюльпанів! Враховуючи чималу кількість учасників ми вирішили подарувати квитки усім, хто вгадав», – розповіли в адміністрації, оголосивши вісімку переможців конкурсу. Крім того, наприкінці минулого сезону на парковій території висадили 40 грабів сорту Carpinus Betulus, які мають доповнити ландшафт «Добропарку» зеленим тунелем з квітковим килимом. «Унікальність цих рослини у тому, що ще з дворічного віку гілки граба обережно формували з нахилом, щоб у парі два дерева утворювали арку. Вже навесні 5-ти метрові арки зазеленіють, утворюючи атріум з 100 тисячами тюльпанів всередині», – анонсують в адміністрації.
Найбільший рівнинний водоспад України скувало льодом
Тернопільській історик, екскурсовод Олег Гаврилюк розповів в коментарі «Укрінформу», що Джуринський водоспад замерзає вкрай рідко. «Таке досить красиве природне явище можна спостерігати не так часто. Адже в південній частині області, де розташований Джуринський водоспад, в останні роки сильні морози – рідкість. Зараз же тут – величезний масив з льоду, численні бурульки, химерні форми із замерзлої води, яка буквально кілька днів тому падала з висоти 16 метрів і зривалася вниз трьома каскадами, широким, 20-метровим потоком в річку Джурінку, притока Дністра», – прокоментував Гаврилюк. Як відомо, Джуринський (Червоноградський) водоспад, розташований на річці Джурин, є найбільшим рівнинним водоспадом України. Його висота сягає 16 метрів. Розташований між селами Нирків і Устечко поблизу руїн зниклого міста Червонограда. Біля водоспаду знаходяться руїни існувала в минулому водяного млина.
Справжні знахідки для туристів: маловідомі пам’ятки в Україні, про які ви не знали
Унікальні будівлі шкіл, які багато років залишалися непоміченими В українській глибинці ховається безліч маловідомих, але вкрай цікавих для туристів локацій. Якби про них знали більше, то в такі місця їздило б немало людей. Сьогодні розповім про цілу серію цікавих будівель, які точно заслуговують уваги та окремих туристичних маршрутів. Мова піде про так звані Школи Лохвицького земства колишньої Полтавської губернії. Це серія будівель шкіл, збудованих на території сучасної Полтавщини. Вони не схожі ні на які інші, бо зведені у стилі українського модерну, а прикладів цієї течії залишилося вкрай мало. Школи, про які заговорили в колах туристів У 2016 році активісти заснували проект «Школи Лохвицького земства» та займаються порятунком унікального архітектурного спадку України початку XX століття — будівель у стилі українського модерну. Їх відновлюють, вносять у реєстри пам’яток та намагаються поширити інформацію про ці локації якомога більшому колу людей. Мені пощастило брати участь у відновленні земської школи в селі Христанівка — одного з об’єктів Шкіл Лохвицького земства. Школа перебувала у дуже занедбаному стані. Але двоє активістів з Києва, Оксана та Орест Олійники, які переїхали жити у це село Полтавської області, сприяли розголосу цієї ситуації. Їм вдалося зібрати людей на декілька толок, щоб прибрати та привести до ладу територію школи. Пізніше у приміщенні
