Контактна інформація
04050, Україна, м.Київ
метро Лукьянівська
вул. Юрія Ільєнко 5б
Укрзалізниця прискорює поїзд із Києва до Бердянська
АТ «Укрзалізниця» змінює розклад і маршрут прямування поїзда №227/228 Київ — Бердянськ. Про це повідомляє пресслужба компанії. Зазначається, що з 6 липня цей щоденний поїзд перебуватиме на шляху прямування на 2 години 30 хвилин менше, ніж раніше. Поїзд вирушатиме зі столиці о 19:19 і прибуватиме до азовського курорту о 10:40. Зміни графіка торкнулися і зворотного маршруту поїзда № 228 Бердянськ — Київ. Він вирушатиме за старим розкладом о 17:22 і прибуватиме до Києва о 9:18 — на 37 хвилин раніше, ніж за попереднім розкладом. Зупинку на станції Дніпро-Лоцманська скасують, замість неї в обох напрямках поїзд прямуватиме через станцію Дніпро-Головний. Також прибуття та відправлення по станції ім. Тараса Шевченка в напрямку з Бердянська на Київ буде раніше — о 05:54-05:57 (замість 05:55-06:15). Укрзалізниця продовжує реалізовувати обіцяну програму економії 1 000 000 годин у подорожі протягом року за рахунок зміни графіків курсування та пришвидшення поїздів. Впроваджувані зміни дадуть змогу пасажирам зекономити 115 000 годин часу в подорожі до кінця літа. У компанії просять, плануючи свої подорожі, взяти до уваги ці зміни та за необхідності відкоригувати маршрут.
До 400-річчя Хотинської битви проведуть фестиваль із відтворенням боїв та вогняним шоу
У Чернівецькій області восени проведуть триденний фестиваль до відзначення 400-річчя Хотинської битви, де відтворять тогочасні бої за участі гостей із Литви, Польщі, Румунії, Молдови та Туреччини. Про це у Фейсбуці повідомляє Чернівецька обласна державна адміністрація. «Відтворення боїв, вогняне шоу, пісочна анімація та різноманітні фотозони – так відзначатимуть 400-річчя Хотинської битви. Із цієї нагоди восени проведуть триденний фестиваль. На нього запросили гостей із 5 країн – Литви, Польщі, Румунії, Молдови та Туреччини», – йдеться у повідомленні. Наразі організаційний комітет працює над створенням загальної концепції заходу. «Святкування передбачає реконструкцію історичних подій. Так, у державному історико-архітектурному заповіднику «Хотинська фортеця» відтворять битви, які відбувалися у 1621 році», – додали в ОДА. Фестиваль проходитиме на декількох локаціях, зокрема, реконструктори пройдуть середмістям факельною ходою. Завершену концепцію святкування презентують наприкінці липня. Як повідомлялося, в межах програми Президента «Велика реставрація» на території Хотинської фортеці цьогоріч проведуть реставраційний ремонт під’їзного мосту, укріплять підпірну стіну замку та здійснять ще низку ремонтно-реставраційних робіт. Битва під Хотином між об’єднаними силами Речі Посполитої і українського козацтва під проводом Петра Сагайдачного з одного боку та військом Османської імперії з іншого тривала з 2 вересня до 3 жовтня 1621 року. Вона стала завершальним етапом Хотинської війни 1620-1621 років – воєнного протистояння між султанською Туреччиною і Річчю Посполитою.
На Бакоті планують відкрити хостел і мистецький простір
У селі Гораївка на Хмельниччині, що поруч із популярною туристичною локацією Бакота, створюють хостел для туристів та мистецький простір. Про це повідомляє Суспільне.Поділля. «За десять років ситуація з інфраструктурою тут не змінилась – немає доброї дороги, немає де заночувати. Тому ми вирішили за допомогою митців та мистецтва привернути увагу до цього місця. Бакота дуже цікава як своїм кліматом, так і природою, тут є печерний скельний монастир. І плюс люди, які сюди приїжджають, не шукають гарних умов, а їдуть тому, що тут є якась енергетика в повітрі», — розповів голова громадської організації «Територія», організатор мистецького простору Андрій Зоін. За його словами, кошти на хостел і мистецький простір збирали на спільнокошті. Загалом вдалося назбирати 100 тис. грн, а міжнародний фонд «Відродження» подвоїть цю суму. Один із корпусів школи, якому 100 років, трансформують під хостел, а в інших будівлях облаштують майстерні та виставкові зали. Передовсім приміщення забезпечать електрикою, водою та каналізацією. «Після того, як ми зробимо тут більш-менш придатні умови для проживання, в нас запланована реалізація проєкту «Нова резиденція». Ми виграли грант від Українського культурного фонду. Це буде захід, на який зберуться художники та музиканти. Вони житимуть тут 14 днів, дивитимуться закинуті та затоплені села, будуть слухати лекції, рефлексувати та створювати свої твори»,
З Чорнобильської зони планують зробити «туристичний магніт» — Олеськів
Чорнобильську зону планують трансформувати в так звану Зону відродження, і зробити з неї ще один «туристичний магніт» України. Про це в програмі «Официальный разговор» телеканалу «Дом» розповіла глава Державного агентства розвитку туризму України Мар’яна Олеськів. Один із кроків на шляху до цієї мети — консервація пам’яток, які є в Зоні відчуження. Також планується внести певну частину об’єктів до списку спадщини ЮНЕСКО. Над розвитком Зони відчуження, за словами Олеськів, сьогодні активно працюють Міністерство культури і інформаційної політики, Міністерство захисту навколишнього середовища, а також Державне агентство управління зоною відчуження та Державне агентство розвитку туризму. «У такому чотирикутнику ми працюємо разом над новими наративами, якими потрібно наситити тури і нашу комунікацію про Чорнобиль. Друге — це реставрація. Точніше, консервація пам’яток, які є в Зоні відчуження. Їх поглинає природа. Деякі об’єкти важливо зберегти, оскільки природним чином вони будуть руйнуватися. Цим займається профільний заступник міністра культури і інформаційної політики. Над тим, щоб занести частину об’єктів до списку спадщини ЮНЕСКО і далі їх зберігати, консервувати як нашу спадщину», — розповіла Олеськів. Також зараз разом з туроператорами вивчається питання розширення цільової аудиторії. Поки найбільше Зона відчуження як туристичний об’єкт цікавить молодь. «На нашу думку, важливо працювати зі старшою аудиторією, яка цікавиться питаннями Холодної війни, історією Радянського Союзу,
Ворохта отримала туристичний бренд з гуцульськими символами
Ворохта отримала туристичний бренд із вказівником у формі лижі та гуцульськими символами. Про це повідомляє Ворохтянська селищна рада на своїй сторінці у Фейсбуці. Зазначається, що туристичний бренд представили керівник агенції туристичних ініціатив Ігор Чава та арт-директор Олег Білий. «За основу лого взято вказівник, який символізує форму лижі. Кольорова гамма та ромбічні символи взяті з візерунку гуцульських килимів», — йдеться у повідомленні. У селищній раді додали, що гасло Ворохти пов’язане з її історичним минулим та легендою про походження назви селища. «За переказами, у перших жителів присілка Мочерняків був слуга, що втік з польської армії, якого звали Ворохта. Він був дуже здібним, і до нього часто зверталися за порадами, приказуючи «іду до Ворохти». Звідсіля й пішла в народі назва нового гірського поселення — Ворохта», — наголошується у повідомленні.
На Житомирщині під час лавандового фестивалю діяв «музей лаванди»
У Пулинах Житомирської області під час лавандового фестивалю в будівлі громадського центру функціонував «музей лаванди», де відвідувачам розповідали про особливості вирощування цієї рослини та продукцію з неї. «Мета цього «музею» – популяризувати лаванду, аби люди краще знали про рослину та продукцію, яку з неї виготовляють. Раніше вважалося, що лаванда росте тільки в теплих регіонах України, але як виявилося, вона добре прижилася і в нас на півночі. Це не просто красива, а й дуже корисна рослина, яка використовується у медицині, косметології, кулінарії», — розповіла волонтер фестивалю Світлана Пилявська. У «музеї» експонували різні види продукції з лаванди, частину з яких виготовляють у громадському центрі, зокрема свічки, мило, ароматизовані палички з лаванди сорту Grosso. Крім того, відвідувачам розповідали про особливості вирощування рослини. За словами Пилявської, лаванду в Пулинський громадський центр привезли його засновники зі США. Спочатку вона була декором, а згодом на території центру почали проводити лавандовий фестиваль. Традиційно після фестивалю лаванду зрізають та висушують. Лавандовий фестиваль у Пулинах, що проходив 3 липня, відбувся вже вчетверте.
Туристичні пам’ятки, яких більше не існує через вибухи, пожежі та виверження вулканів
Існує безліч колись популярних туристичних пам’яток, яких, на жаль, більше не існує. Вони зникають з різних причин: війни, стихійні лиха або натовпи туристів, які можуть завдати шкоди. Ось визначні пам’ятки у всьому світі, які були назавжди втрачені. До речі, нещодавно це сталося ще з однією туристичною локацією – Арка Дарвіна на Галапагоських островах. Ванни Сутро, Сан-Франциско, США Сутро ванни, які споруджувалися у 1896 році, були великим приватним державним комплексом басейнів з морською водою. Однак заклад згорів у червні 1966 року І зараз перебуває в руїнах Національної зони відпочинку «Золоті ворота» та Історичному районі Сутро. Лазурове вікно, Мальта 28 метрова вапняна природна арка була однією з найбільш популярних туристичних пам’яток Мальти. Після багатьох років природної ерозії у 2017-му арка була зруйнована повністю під час сильного шторму. Могила Йони, Ірак Вважалося, що святиня Набі Юніс, також відома як могила Йони, була місцем відпочинку пророка Йони і датується 8 століттям. 2014 року релігійні місця були підірвані бойовиками ISIS. Невиявлена частина пам’ятки відновлюється. Королівський оперний театр Валетти, Мальта Цей оперний театр 1866 року зазнав великих пожеж через пів року після відкриття. У 1877-му його реконструювали. Однак вже у 1942 році він був зруйнований вибухами під час Другої світової війни. Зараз частина території використовується як театр просто неба для концертів, балету та багато іншого. Рожево-білі тераси, Нова Зеландія У
Підземелля Колізею відкриють для відвідування: чим воно особливе
У Римі провели реконструкцію підземних тунелів, які називалися гіпогеем. Тут гладіатори та тварини чекали свого часу перед виходом на арену. Тепер у підземелля зможуть потрапити відвідувачі. Реставрація гіпогею тривала 10 років. Її фінансував італійський будинок моди Tod’s. Підземелля Колізею Мережа гіпогеумів лежить під тим, що було ареною амфітеатру. В давнину вона була невидимою для глядачів. Її освітлювали свічками, проте через руйнацію землю навколо, ходи частково освітлюються сонячним промінням. Підземні ходи розкопали у 19 столітті. Проте мережа ходів була відкрита для туристів лише частково. Протягом останніх 2 років понад 80 археологів, архітекторів та інженерів були залучені до проєкту реконструкції. Тепер туристи можуть прогулятися по підземних коридорах по спеціально побудованій дерев’яній платформі, а потім на спеціальному ліфті піднятися на арену. До 2023 року планують завершити реконструкцію. Тут мають облаштувати високотехнологічну сцену, на якій будуть проводити культурні заходи.
Заплутана італійська: добірка висловів із непередбачуваним перекладом
Деякі слова звучать однаково або бодай дуже схоже у більшості європейських мов, але не в італійській. Це частково пов’язано з тим, що італійська – одна з найбагатших на діалекти мов, і довгий час у країні не було єдиної літературної мови. Ймовірно, що деякі локальні діалектні слова стали сприйматися як уніфікована літературна норма. І поки дослідники висловлюють суперечливі гіпотези з цього приводу, розглянемо цікаві приклади італійських висловів, переклад яких складно вгадати іноземцям. Італійські вислови із непередбачуваним перекладом Здавалося б, баскетбол так і звучатиме на всіх мовах світу. Але італійці здивують туристів та емігрантів, назвавши цей вид спорту pallacanestro. Palla – це м’яч, а canestro – кошик. Тож з одного боку, такий переклад можна назвати логічним. Та в більшості мов цей прийом не застосовують (наприклад, французи не вживають ballepanier, а кажуть basketball), що й викликає таке здивування у всіх, хто чує слово pallacanestro вперше. Не лише спортивні терміни в італійській мові можуть здатися дивакуватими. Когнітивний дисонанс цілком спроможні викликати й слова, що стосуються музичної тематики. Так, музичний інструмент фортепіано італійці називають рianoforte. Математики тут могли б пожартувати, що від перестановки доданків сума не міняється: forte – це голосно (сильно), а рiano – повільно. Та сила звички змушує українців дивуватися такій зміні частин добревідомого слова. Pullman – це зовсім
Яка різниця між ременями безпеки у пасажирів та бортпровідників: відповідь стюардеси
У літаках між пасками безпеки у бортпровідників та пасажирів є різниця. У членів екіпажу вони міцніші та мають більше точок фіксації тіла. Чим виправдана така відмінність пояснила стюардеса. Вона наочно показала як кріпляться одні та інші паски безпеки. Але Стюардеса Тая також звернула увагу на різні умови між бортпровідниками та пасажирами під час польоту. Чим виправдана відмінність у ременях безпеки Стюардеса розповіла, що паски безпеки у членів екіпажу міцніше, оскільки вони використовують плечові та поясні кріплення. А пасажири – тільки поясні. Проте головна функція пасків безпеки – втримати людину у крісла в різі турбулентності літака. У мандрівників є кілька додаткових точок опори, за які вони можуть триматися у разі якоїсь надзвичайної ситуації. Наприклад: Спинка крісла спереду; підлокітник; власне, пасок безпеки. А на службових місцях їх немає – вони не мають опор перед собою. Тому бортпровідники мають додаткові плечові ремені.
