Контактна інформація
04050, Україна, м.Київ
метро Лукьянівська
вул. Юрія Ільєнко 5б
Луцьк претендуватиме на звання «столиці підземель» у Європі
Луцьк хочуть перетворити на європейську «столицю підземель» завдяки проєкту з реконструкції вежі Чорторийських та відкриттю нових привабливих для мандрівників локацій. Як передає Укрінформ, про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомив голова Волинської облради Григорій Недопад за результатами зустрічі з польською делегацією на чолі з Генеральним консулом у Луцьку Славоміром Місяком. «Наша співпраця із Польщею буде тільки поглиблюватися. Вже зараз маємо успішні реалізовані проєкти, серед яких – реконструкція вежі Чарторийських із підземеллями. Як відомо, у процесі реставрації знайдено нові підземелля, є перспективи їх сполучення з Костелом і потенційно, можливо, навіть із замком Любарта. Отже, Луцьк у перспективі може стати столицею підземель не тільки в Україні, але і в Європі. Польських гостей, безумовно, цікавить цей проєкт, а це означає, що нова туристична локація стане осередком туристів не тільки з України, але і з Польщі та інших країн Європи і світу», – зауважив Недопад. Крім того, за його словами, в межах подальшої співпраці з польськими колегами заплановано відновлення знакової історико-культурної пам’ятки – Олицького замку Радзівіллів й перетворення його на популярний туристичний центр. Це має дати новий поштовх для розвитку Олицької громади, забезпечивши її робочими місцями та потоком туристів. Як відомо, оборонна вежа Чорторийських – єдина вціліла башта зведеного у XIV-XV ст. Окольного замку Луцька. Реставраційні
Львівщина за три роки залучила на туристичні проєкти понад 200 мільйонів гривень
За 2018-2020 роки у Львівській області реалізовано 23 проєкти в галузі туризму на загальну суму 209,6 млн грн. Про це повідомило управління туризму та курортів Львівської ОДА у Фейсбуці, передає Укрінформ. Як зазначили в ОДА, у межах «Програми розвитку туризму у Львівській області на 2018-2020 роки» ознаковано 420 км туристичних шляхів, встановлено вказівники до туристичних об’єктів на автомобільній трасі Н-13 «Львів – Самбір – Ужгород». Проведено 50 туристичних заходів, 32 промотури, 17 «В2В»-зустрічей, 13 навчальних семінарів, відбулася презентація Львівщини на 30 виставках і зйомка 7 промороликів. За словами керівниці управління туризму та курортів Львівської ОДА Наталі Табаки, потоки мандрівників до області зростали в «доковідний» період. Сприяли цьому й промоційні заходи управління спільно з органами місцевого самоврядування та бізнесом із галузі туризму та курортів. «Зростав і туристичний збір. Якщо ще 2016-го він за рік становив 8,4 млн грн, то за підсумком 2018-го – 13,4 млн грн, а у 2019-му – рекордні 21,6 млн грн. У 2020 році у зв’язку зі світовою пандемією сума туристичного збору зменшилась до 11,7 млн грн. Сталося це також і через скасування у Львові сплати для туристів цього збору з березня до кінця 2020 року. Та й із цим показником Львівщина – у трійці лідерів серед областей України»,
В Ужгороді з’явиться архітектурний маршрут об’єктами чеської культури
В Ужгороді створять новий туристичний маршрут, до якого увійдуть 30 архітектурних пам’яток чеської культурної спадщини. Як повідомляє пресслужба Ужгородської міськради, про це йшлося під час зустрічі міського голови Богдана Андріїва з очільницею Чеського центру в Києві Радкою Рубіліною, передає Укрінформ. «У місті працюють над створенням нового туристичного маршруту, що поєднає три десятки об’єктів чеської культурної спадщини міжвоєнного модернізму, серед них і район Малий Ґалаґов (який може потрапити до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО), палац Баті на площі Театральній, школа №3, будівля водоканалу тощо», – йдеться в повідомленні. Організатори проєкту «Чеський спадок в Ужгороді» розробляють віртуальний та візуальний контенти – інформаційні листівки із зображеннями об’єктів архітектурної спадщини, внесених до туристичного маршруту, з вербальним доповненням на звороті. Як зазначила Радка Рубіліна, проєкт фінансує чеська сторона. Від Ужгородської міськради потрібні дозволи на розміщення табличок із QR-кодами, які потім внесуть на гугл-мапи. Ужгородський міський голова Богдан Андріїв запевнив, що міська влада підтримує такі ініціативи. До реалізації залучені науковці Ужгородського національного університету, Національного архіву (Чеська Республіка), представники краю Височина, проєкту «Uzhhorod Modernism» тощо. Промоційний науково-популярний культурно-історичний проєкт має на меті актуалізувати чеську культурну (зокрема архітектурну) спадщину як органічну частину сучасного міського ландшафту Ужгорода.
На Чернігівщині буде своя «Дорога смаку та вина»
Чернігівщина приєднується до реалізації проєкту «Дорога смаку та вина», який в Україні вже три роки реалізується за підтримки Євросоюзу. Про це на нараді з питань розвитку туризму в області заявила співзасновниця Українського клубу автотуристів і проєкту «НавколоUA» Ксенія Вехетек, повідомляє кореспондент Укрінформу. «Оцінивши стан туристичної інфраструктури в області, активи, які має регіон, ми побачили великий потенціал для розвитку гастрономічного туризму. Попередній список, який ми склали разом із департаментом економіки, налічує вже близько 50 позицій. Це і «Ніжинський огірок», і велика кількість сироварень та виробників молочної продукції, є навіть винороб», – сказала Вехетек. За її словами, гастрономічний туризм – це потужний світовий тренд, надходження від якого досить значні. Якщо порівняти, скільки грошей залишає звичайний турист і гастрономічний у Європі, то це 50 євро проти 200 відповідно. «Розвиваючи гастротуризм, ми точно залучимо більше коштів у регіон», – зазначила координаторка проєкту. Крім того, додала вона, цей вид туризму сприяє розвитку сільських територій, чого сьогодні так потребує Чернігівщина. Працюватиме проєкт, передусім, із підприємцями. Найближчим часом список виробників унікальної харчової продукції буде остаточно затверджено і їх запросять на презентаційний семінар-практикум. Також до нього залучать зацікавлених голів громад, рестораторів, готельєрів, власників зелених садиб. «Ми оцінили можливості «Дороги смаку» на Чернігівщині і думаємо, що цьогоріч встигнемо запустити
Україна й Північна Македонія домовилися розвивати туризм – МЗС
Україна та Північна Македонія підписали Меморандуму про співпрацю та взаємодію у сфері туризму між Національною туристичною організацією України та Агенцією з розвитку та підтримки туризму Республіки Північна Македонія. Як передає Укрінформ, про це інформує пресслужба МЗС України. «17 лютого заступник міністра закордонних справ України Дмитро Сенік взяв участь у першій туристичній онлайн-конференції «Україна – Північна Македонія». За сприяння МЗС України під час заходу відбулося віртуальне підписання Меморандуму про співпрацю та взаємодію в сфері туризму між Національною туристичною організацією України та Агенцією з розвитку та підтримки туризму Республіки Північна Македонія», – йдеться у повідомленні. Цей Меморандум спрямований на розвиток туристичного бізнесу та збільшення кількості туристів України й Північної Македонії, просування нових туристичних продуктів, популяризацію історичної та культурної спадщини, реалізацію спільних проєктів, обмін досвідом у питаннях безпеки, якості та інновацій у сфері туризму. Уточнюється, що у зверненні до учасників конференції Сенік наголосив, що розвиток туризму сприятиме подальшій активізації економічних відносин України та Північної Македонії. «Минулого року Північна Македонія посіла третє місце серед країн балканського регіону за обсягом двосторонньої торгівлі з Україною. Незважаючи на вплив пандемії COVID-19, нам вдалося досягти найвищих показників за останні вісім років. Розвиток сфери туризму має посилити подальшу економічну взаємодію», – повідомив заступник міністра. За словами Сеніка, встановлення прямого діалогу
Суд повернув державі пляж у курортному Коблевому
На Миколаївщині забрали у приватної особи і повернули державі ділянку пляжу на узбережжі Чорного моря у курортному селищі Коблеве вартістю 1 млн грн. Про це повідомляє пресслужба прокуратури Миколаївської області, передає Укрінформ. Судом задоволено позов прокуратури до громадянина, якому незаконно надано у приватну власність земельну ділянку площею 9 тис. кв м, що на узбережжі Чорного моря у Березанському районі. З метою реального виконання рішення суду місцевою прокуратурою ініційовано питання про реєстрацію права власності на землю за державою. Наразі вказану земельну ділянку повернуто з незаконного володіння фізичної особи, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зроблено відповідні записи.
Культурний центр у вигляді величезного дзбана створять на Прикарпатті
У самій архітектурній формі дзбана продумано кілька цікавих локацій – міні-кінотеатри, внутрішній відкритий балкон з виставковими нішами, гончарні майстерні та конференц-зали. Проєкт будівництва культурно-мистецького центру «Дзбан» презентували в Івано-Франківській області. Як розповіли в прес-службі Івано-Франківської обласної державної адміністрації, центр у вигляді величезного глечика буде побудований в селі Старий Косів Косівського району Івано-Франківської області. Проєкт спрямований на збереження і розвиток нематеріальної культурної спадщини і, зокрема, косовської мальованої кераміки, яка внесена до Національного переліку НКС України і до Репрезентативного списку НКС ЮНЕСКО. Автори проєкту розраховують, що поява незвичайного культурного центру сприятиме розвитку розвитку туристичної інфраструктури та залучення додаткових коштів в економіку регіону через інвестиції. «Тому саме такі креативні проєкти необхідно реалізовувати на місцях локації народних традицій з метою збереження етнічних осередків культури та привернення уваги до них на світовому рівні», – підкреслили в Івано-Франківській ОДА. Інноваційний проєкт передбачає будівництво креативної споруди у формі глечика, яке немає аналогів в світі. Також у самій архітектурній формі дзбана продумано кілька цікавих локацій – міні-кінотеатри, внутрішній відкритий балкон з виставковими нішами, гончарні майстерні та конференц-зали.
Квиток в парк «Синевир» можна купити за вторсировину
Квиток обійдеться в 4 пластикових або 3 скляних або 2 металевих пляшки. Екологічну акцію для туристів проводить Національний природний парк «Синевир». Як повідомляється на сторінці парку в соціальній мережі Facebook, в рамках еко-акції можна отримати безкоштовний квиток до озера або в Реабілітаційний центр бурих ведмедів. «У національному природному парку «Синевир» триває акція по правильній сортування відходів. Ви можете отримати безкоштовний квиток до озера Синевир або в Реабілітаційний центр бурих ведмедів, здавши 4 пластикових або 3 скляних або 2 металевих пляшки в спеціально встановлені контейнери», – йдеться в повідомленні Відзначається, що акція триватиме доти, доки не менше 100 чоловік не скористаються нею. Захід проводиться в рамках проекту «Прибери в національному природному парку «Синевир» за співфінансування Європейської асоціації дозвілля і охорони природи. Головна мета акції – привернути увагу людей до питань правильної роздільного сортування сміття, зменшення забруднення і збереження навколишнього середовища.
На Хортиці знайшли поховання скіфського воїна
Археологи стверджують, що остів Хортиця був важливим центром торгівлі між скіфами та греками. Унікальне поховання скіфського воїна, вік якого становить близько 2500 років, знайшли археологи на території острова Хортиця в Запоріжжі. Як повідомила на офіційному сайті адміністрація Національного заповідника «Хортиця», знахідку виявила археологічна експедиція на чолі з провідним науковим співробітником відділу охорони пам’яток історії, археології та природи, кандидатом історичних наук Дмитром Никоненком. «Поховання здійснено в земляній катакомбі завглибшки приблизно три метри. Наші пращури доклали великих зусиль, аби поховання захистити від грабіжників, бо вхід до катакомби було закладено великою кількістю важких гранітних валунів», – сказано у повідомленні. Зазначається, що похований воїн, за давніми мірками, був гігантом – його зріст сягав 1,8 метра. У похованні археологи також виявили залізний ніж із кістяним руків’ям, рештки сагайдака з бронзовими стрілами та жертовну їжу. А над похованням наші пращури облаштували кромлех – коло з гранітних каменів, що є поширеним у культурах багатьох давніх народів символом сонця. Два десятиліття тому на цьому ж місці вже знаходили цікаві скіфські поховання й жертовники, у яких виявили предмети побуту, античний посуд, прикраси та бронзове дзеркало скіфських модниць. «Такі знахідки на Хортиці свідчать про те, що острів був важливим скіфським місцем, де розташовувалось городище, повз яке проходили переправи та місце торгівлі
Водонапірна вежа в Хмельницькому перетвориться на туристичний об’єкт
Вежа побудована за проектом архітектора Віктора Нільсена, який спроектував водонапірну вежу в Маріуполі. Масштабна реконструкція чекає на водонапірну вежу в Хмельницькому. Як розповів краєзнавець і кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Хмельницького обласного краєзнавчого музею Сергій Єсюнін, вежі повернуть первозданний вигляд, а також обладнають там оглядовий майданчик Вежа, збудована в 1910 році, була не просто першою водопровідної спорудою Проскурова, але і має цікаву історію, пов’язану з подіями більш столітньої давності. «Наприкінці ХІХ – початку ХХ століття в Проскурові водогону не було. Населення користувалося криницями або ж набирало воду у водовозів, які розвозили її по місту. Тож перший централізований водогін у нашому місті з’явився саме в мікрорайоні Дубове, у тодішньому військовому містечку. Тут викопали дві свердловини та збудували водонапірну вежу, яка височить і до нині», – зазначив Сергій Єсюнін. За словами історика, вежа має цікаву архітектуру: відкритий червона цегла, іноді в поєднанні з білою, привабливий декор. Збереглися також ковані елементи, які, правда, виконують не декоративну функцію, а технічну – вони підтримують поверхи. Вежа побудована за проектом архітектора Віктора Нільсена.
