Дізнайтеся, чому потрібно пропускати тих, хто йде в гору, а також хто з учасників має йти попереду. Туристичний етикет дає змогу подорожувати комфортно та уникати небезпек.
Туристи, які підіймаються, зазнають великих фізичних навантажень. Зазвичай вони дуже зосереджені та дивляться тільки під ноги.
Завжди робіть крок убік і пропускайте тих, хто підіймається. Адже їм складніше зупинитися, пропустити тих, хто йде донизу, а потім знову набрати розгін.
Будьте уважні при наближенні байків або вершників
Загалом, за правилами, головний на пішохідній доріжці – саме піший турист. Однак “сперечатися” з велосипедом, мотоциклом або конем – досить небезпечно.
Тому краще відійти й дати дорогу тим, хто стрімголов мчить гірськими схилами.
Якщо ж ви зустріли вершника або цілу групу на конях, також негайно поступіться шляхом. Не намагайтеся погладити або погодувати коней – тварини можуть злякатися і стати непередбачуваними.
Йдіть по одному
Навіть якщо ви мандруєте великою веселою групою, на вузьких стежках можна рухатися тільки вервечкою, по одному. Намагайтеся не займати усю стежку, особливо в вузьких місцях з обмеженою видимістю.
Нехай найповільніша людина йде першою
Здається, це правило нелогічне. Однак поставте себе на місце учасників, які йдуть повільно. Вони й так вибиваються із сил, пробуючи наздогнати усю групу.
Щойно найслабші підходять на місце привалу, як сильні підхоплюються – вони вже перепочили, слабших дочекалися, можна йти далі.
Це перетворює похід для слабких учасників на пекло. Тому краще трохи пожертвувати швидкістю і поставити попереду повільних учасників.
Втім, це правило не є “залізним” – буває, що найсильніших туристів відправляють уперед, щоб готувати вечерю або розкладати табір. Іноді групу навіть ділять на кілька підгруп, кожна з яких має власний темп.