Контактна інформація
04050, Україна, м.Київ
метро Лукьянівська
вул. Юрія Ільєнко 5б
В Ужгороді створили листівки із зображенням втрачених історичних споруд
В Ужгороді створили серію листівок для туристів із зображенням втрачених історичних споруд. Про це повідомила кураторка проєкту “Втрачений Ужгород” Галина Ярцева. За її словами, на першій листівці із серії на лицьову сторону підібрали світлину з рестораном «Корона» – колишньою візитівкою Ужгорода. Цей будинок розташований на центральній площі міста – Театральній. Зараз споруда у приватних руках, там триває реконструкція і планують до відкриття бізнес-центр. “Зі зворотнього боку листівки є анотація про проєкт “Втрачений Ужгород” та QR-код, який містить посилання на відеофільми про історію Ужгорода ХХ століття”, – розповіла Ярцева. Вона уточнила, що наклад першої партії листівок – 200 одиниць. Їх планують поширити в публічних місцях Ужгорода: готелях, ресторанах та кав’ярнях серед ужгородців та гостей міста. “Також будемо просити гідів про підтримку серед цільової аудиторії, які цікавляться історією Ужгорода”, – додала Ярцева. За її словами, листівки поширюють безкоштовно – придбати їх не можна. «Втрачений Ужгород” – авторський проєкт журналістки Тетяни Літераті, яка досліджує в архівах історії із життя Ужгорода ХІХ та першої половини ХХ століття. Із майже трьохсот історій, написаних Літераті, вийшла серія книг з однойменною назвою. Цьогоріч у межах проєкту за підтримки Українського культурного фонду «Втрачений Ужгород. Відеоверсія» відібрали десять історій та зняли до них короткі 10-хвилинні фільми.
Храмовий комплекс Гьобеклітепе зроблять новим «локомотивом» туристичної Туреччини
Відвідання сходу Туреччини, історичного регіону Месапотамія, міста Шанлиурфа та храмового комплексу Гьобеклітепе, який вважається «нульовою точкою» відліку історії людства, набуває все більшої популярності серед туристів з-за кордону. За перші 9 місяців цього року Гьобеклітепе відвідали пів мільйона туристів. Про це повідомляє голова регіональної палати туристичних гідів Шанлиурфи Мюслюма Чобана, якого цитує TRT Haber. «За перші 9 місяців року місто відвідало близько 500 тисяч людей… Ми прогнозуємо, що після пандемії кількість відвідувачів дуже швидко сягне мільйонів… Туристи їдуть до Гьобеклітепе, багато хто планує ще це зробити», – повідомив Мюслюм Чобан. «Шанлиурфа приваблює історією, археологічними знахідками та туристичними можливостями. Той факт, що Гьобеклітепе – об’єкт спадщини ЮНЕСКО, сприяв тому, що Шанлиурфа стала одним із найвідоміших місць у світі… Шанлиурфа найближчим часом поб’є нові рекорди щодо приймання вітчизняних та іноземних туристів», – наголосив мер Шанлиурфи Зейнель Абідін Беязгюль. «Поряд з Гьобеклітепе в нашому регіоні є ще три місця, які у списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Ще сім – у тимчасових списках. З їхнім додаванням до постійного списку регіон набуде ще більшої популярності для відвідування у світі, й стане новим «локомотивом» у сфері туристичних поїздок», – розповіла віце-президент Асоціації розвитку туризму Шанлиурфи та член правління Асоціації туристичних агентств Туреччини Рахіме Яшар.
Данія спростила правила в’їзду з України
З 25 жовтня громадяни України можуть в’їжджати в Данію без необхідності робити тест на COVID-19 та самоізолюватися після прибуття. Про це повідомило посольство України в Данії на сторінці у Фейсбуці. Данський уряд скасував дію національної кольорової моделі, що групувала країни за рівнем захворюваності на COVID-19, що спростило обмеження на поїздки до Данії. Тепер українцям не потрібно буде робити тест на COVID-19 та сидіти на самоізоляції. Для в’їзду органам прикордонного контролю Данії потрібно буде пред’явити COVID-сертифікат ЄС або його еквівалент. Як зазначають у посольстві, сертифікат, виданий українським Єдиним порталом державних послуг «Дія», також приймається, оскільки Україна приєдналася до системи цифрових COVID-сертифікатів ЄС.
На Хмельниччині висадили дві тисячі кущів лаванди для популяризування туризму
Поблизу міста Городок на Хмельниччині висадили 2 000 кущів лаванди, щоб популяризувати локацію для туристів. Про це йдеться у сюжеті телеканалу ТВ7+. Зазначається, що кілька років тому на цій місцині поблизу Городка з’явилися кілька сотень кущів лаванди. Цей проєкт прижився, а днями всі охочі мали змогу долучитися до висаджування тепер уже 2 000 саджанців рослини. «Вирішили використовувати на плантації агроволокно, щоб не сапати лаванду, і аби тут було менше роботи. Все треба накрити плівкою і засипати камінням, аби трава не заважала лаванді рости. Хочемо, щоб це поле стало візитівкою нашого міста», – розповів житель Городоцької громади Анатолій Матвєйцев. Зазначається, що цей проєкт ініціювала місцева влада задля популяризації міста, як у культурному, так і в туристичному аспектах. До висадження лаванди на 2 га площі долучилися близько 100 місцевих жителів. Наступного року кущі вже розквітнуть, а лавандове поле зможе стати популярною фотолокацією.
У тестовому сезоні Подільський шлях святого Якова пройшли понад 150 туристів
У тестовому режимі маршрут Подільський шлях святого Якова подолали понад 150 туристів. Про це повідомляє Вінницька міська рада. Зазначається, що цей туристичний маршрут запроваджено цьогоріч у межах проєкту «Camino Podolico: Подільський шлях святого Якова». Його спільно реалізують Барська міська рада у партнерстві з Вінницькою міською радою, а також територіальними громадами Вінницької та Хмельницької областей у межах партнерської програми «Культура. Туризм. Регіони» Українського культурного фонду та Державного агентства розвитку туризму України. «Маршрут розрахований на 10-14 днів. Camino Podolico проходили соломандрівники, компанії з 3-5 людей, сім’ї з дітьми, господарі з собаками, проїжджали велосипедисти та пробігали бігуни. За 5 місяців існування маршруту у тестовому режимі, його подолали повністю чи частково понад 150 людей різної статі та віку», – йдеться у повідомленні. Згідно з повідомленням, Подільський шлях святого Якова пролягає через 13 основних населених пунктів Вінницької та Хмельницької областей. Він починається у Вінниці і проходить через Гнівань, Браїлів, Жмеринку, Северинівку, Бар, Ялтушків, Віньківці, а також Зіньків, Маліївці, Дунаївці, Маків та Кам’янець-Подільський.
На Херсонщині відкриють музей «Таємниці острова Джарилгач»
У місті Скадовськ на Херсонщині 23 жовтня відкриють музей «Таємниці острова Джарилгач». Про це розповіла менеджерка проєкту Єлизавета Демиденко. «Вже цієї суботи, 23 жовтня, ми відкриваємо музей «Таємниці острова Джарилгач», – повідомила Демиденко. За її словми, проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду, Державного агентства розвитку туризму та Скадовської міської ради. Музей відкривають у Скадовську в будівлі старого кінотеатру. «Експонати музею – це власна колекція мого чоловіка Олександра Демиденка, він депутат міської ради і радник міського голови з питань туризму», – розповіла менеджерка проєкту. Експонати Демиденко передав музею на відповідальне збереження. Як розповіла Єлизавета Демиденко, колекцію збирали упродовж чотирьох років.
У Херсоні на вокзалі відкриють туристично-інформаційний центр
У Херсоні у приміщенні залізничного вокзалу 26 жовтня відкриють туристично-інформаційний центр. Про це повідомляє сайт Херсонської ОДА. «26 жовтня у приміщенні залізничного вокзалу відбудеться відкриття туристично-інформаційного центру (ТІЦ)», – йдеться у повідомленні. Зазначається, що головна мета ТІЦ – безоплатне консультування гостей країни та міста щодо актуальної туристичної інформації для легких, безпечних та цікавих подорожей.
До Харківського зоопарку з Німеччини прибули пінгвіни
До Харківського зоопарку з Німеччини прибули пінгвіни Гумбольдта в межах програми Європейської асоціації зоопарків та акваріумів. Про це повідомляє пресслужба Харківської міської ради. «Три самки – Маргарет, Агата і Шарлотта – приїхали із зоопарку в місті Бохум у межах програми Європейської асоціації зоопарків та акваріумів (ЄАЗА). Тварини передані для збереження і розмноження виду. Заплановано, що з часом популяція пінгвінів поповниться ще десятьма особинами – самцями і самками», – йдеться у повідомленні. На сьогодні, зазначили у зоопарку, в Україні пінгвінів Гумбольдта можна побачити тільки в Харкові. У вольєрах для утримання пінгвінів, що розташовані в експозиції «Світ узбережжя», враховані всі умови для комфортного перебування тварин і роботи персоналу. У розпорядженні пінгвінів – відкритий і внутрішній вольєри загальною площею понад 700 кв. м з глибокими басейнами, штучними скелями, автоматичними поїлками. Зараз пінгвіни обживають внутрішній вольєр.
На реставрацію Олицького замку на Волині виділили 10 мільйонів гривень
МКІП включило замок Радзивілів XVI ст. в селищі Олика на Волині до списку президентської програми «Велика реставрація». Вже цього року на ремонт замку виділили 10 млн грн. Про це у Фейсбуці повідомив голова Волинської обласної ради Григорій Недопад. «Олицький замок включено у бюджетне фінансування! Нам спільними зусиллями вдалося досягти успішного результату, який відстоювали на усіх рівнях державної влади. Вже в цьому році виділено перші 10 млн на реставрацію замку Радзивілів. Це – початок грандіозного проєкту, що перетворить Олику на міжнародний історико-культурний центр», – написав Недопад. Як повідомила дослідниця та історик Тетяна Яцечко-Блаженко, Олицький замок на Волині має в майбутньому стати одним із головних туристичних магнітів України, оскільки має цікаву та давню історію. «Перша писемна згадка про Олику відома з 1149 р. Проте знаємо із археологічних знахідок, що життя тут вирувало набагато раніше. Історія Олики ще вимагає ґрунтовних досліджень науковців. Адже її сторінка, яка пов’язана із українськими шляхетськими родами довгий час стиралась, і тому вимагає пошуків документів. З XVI ст. літопис Олики тісно пов’язаний із родиною Радзивілів. У 1544 р. титул Радзивілів почав звучати як «князь на Олиці», що свідчить про те, що на цей час поселення вже стало містом. А за 20 років Олика отримала магдебурзьке право», – розповіла Яцечко-Блаженко.
У Києві відреставрують пам’ятку національного значення – Наводницьку башту
Київська міська рада надала у постійне користування земельну ділянку Національному історико-архітектурному музею «Київська фортеця» з метою реставрації Наводницької башти (Башти №4). Рішення підтримали 98 депутатів, повідомляє пресслужба Київради. «Земельна ділянка розташована по вулиці Старонаводницькій, 2, її площа становить 0,8585 га», – йдеться у повідомленні. За словами депутата Київської міської ради, голови постійної комісії з питань архітектури, містобудування та земельних відносин Михайла Терентьєва, Наводницька башта будувалась для військових потреб у 1833-1839 роках та виконувала роль оборонної казарми для армійських рот, у 90-х роках було закрито військову частину, яка там базувалася, тому вежа зазнала руйнування. Минулого року в будівлі було розпочато ремонтні роботи з метою запобігання її знищенню. Ухвалення рішення дасть змогу розпочати повномасштабний процес реставрації пам’ятки національного значення, де у подальшому планується створити сучасний музейно-мистецький комплекс з творчими майстернями та акустичним залом», – зазначив Терентьєв. Наводницька башта розташована окремо на краю Печерської височини, вона призначалася для захисту дороги (вул. Старонаводницька). Побудована у 1833-1839 рр. Споруда була розрахована на оборону, що складалася з 22 гармат, 63 рушниць, 500 осіб гарнізону. Башта є складовою частиною Київської фортеці – унікальної пам’ятки фортифікаційного мистецтва ХVІІІ-ХІХ ст.
