Travel News

Загадкові статуї з острова Пасхи: вчені спробували розгадати їх секрет

Корінних мешканців острова Пасхи називають раппануйцями. Вони відомі на весь світ тим, що вирубували величезні кам’яні статуї – моаї.



Вчені віддавна сушили мізки, для чого були потрібні гігантські моаї. Одна з теорій розповідає, що статуї допомагали раппануйцям вирощувати урожай.

Що відомо про острів Пасхи

Це невелика ділянка суші в південній частині Тихого океану. Острів є територією Чилі. Ця земля є найвіддаленішим населеним островом у світі. Відстань до материка становить понад 3700 кілометрів. На острові мешкає 3791 житель. Щороку сюди приїздять до 12 тисяч туристів.

Вчені зробили аналіз статуй

На острові налічують понад 1000 статуй. Вони мають розмір від 3 до 12 метрів. Ці скульптури були створені місцевими мешканцями ще у XI – XVI століттях.

Команда американських археологів висловила припущення, що моаї потрібні для того, щоб підвищити урожайність землі на острові.

Науковці провели хімічний аналіз базальтової породи, з якої вирубані статуї. В результаті знайшли високу концентрацію несподіваних елементів: наприклад, кальцію та фосфору. Саме ці речовини є необхідними для вирощування хорошого врожаю.

Моаї виконували функцію добрив

Більшість загадкових гігантів були виготовлені у каменоломні, що розташована на схилі вулкана Рано-Рараку. Отже, вулкан постачав місцевим мешканцям не тільки каміння, а й допомагав вирощувати урожай.

В інших місцях острова ґрунти швидко виснажувалися і зазнавали ерозії, оскільки рослини витягали з них поживні речовини. Але в каменоломні, де внаслідок будівельних робіт земля постійно піддобрювалася дрібними фрагментами базальтової породи, були ідеальні умови для вирощування сільгоспкультур,
– розповідає професор Шервуд, один із авторів дослідження.

Біля каменоломні раніше вирощували різноманітні сільськогосподарські культури. Мешканці острова могли помітити, що земля біля вулкана більш родюча, і розставити камені з нього по всьому острову.

Отже, згідно з цією теорією, моаї виконували функцію добрив. Хоча для цієї мети можна було не вирубувати величезні статуї, а посипати землю дрібно змеленою вулканічною породою.