Бакота – затоплене село на Поділлі, біля Кам’янця-Подільського. Сьогодні це місце відоме своїми неймовірними краєвидами та тишею, а також містичними легендами. Пів століття тому сотні сімей полишили свої будинки і господарства. Людей виселили, а село затопили, щоб побудувати тут водосховище для потужної гідроелектростанції.

На місці села тепер тече Дністер. Нині це територія Національного природного парку “Подільські Товтри” – популярне місце у туристів.

Бакота: як доїхати

Треба їхати десь 50 км на схід від Кам’янця-Подільського до села Грушка або смт Стара Ушиця. Цією дорогою ходять маршрутки від автовокзалу. “Попросіть у водія висадити вас на перехресті біля дороги, що безпосередньо веде до монастиря, це близько 5 км. Якщо пощастить – піймаєте попутку, тому що люди часто туди їздять по воду з джерел”, – пише на форумі Tripster користувач із ніком nwarrior. Також можна замовити екскурсію з екскурсоводом і транспортом з готелів.

Клімат у Бакоті

У Бакоті унікальний мікроклімат, тому що скелі та ліси захищають узбережжя Дністра від північних повітряних потоків. Тому метеорологи місцевий клімат порівнюють з ялтинським. Мальовнича природа приваблює туристів.

Що подивитися в Бакоті: найстаріший монастир

Монастир розміщується на висоті близько 70 м, на середній терасі схилу Білої гори, що підноситься над Дністром на 130 м. Вперше монастир згадується в 1362 році, коли литовці прибули в Бакоту і побачили ченців у скельних печерах.

Таємнича гора Курник, або Кам’яна голова

На особливу увагу заслуговує висока кам’яна скеля на березі Дністра – Курник. Місцеві жителі стверджують, що саме її описав Пушкін у своїй поемі “Руслан і Людмила”. Назва урочища Курник у Бакоті, ймовірно, походить від порівняння його з місцем проживання різних птахів, тому що тут ще недавно гніздилися найбільші сови – пугачі. А форма скелі нагадує людську голову. Звідси її друга назва – Кам’яна голова.

Бакота – затопленное село на Подолье, возле Каменца-Подольского. Сегодня это место известно своими невероятными видами и тишиной, а также мистическими легендами. Полстолетия назад сотни семей оставили свои дома и хозяйства. Людей выселили, а село затопили, чтобы построить здесь водохранилище для мощной гидроэлектростанции.

На месте села теперь течет Днестр. Сейчас это территория Национального природного парка “Подольские Товтры” – популярное место у туристов.

Бакота: как доехать

Надо ехать где-то 50 км на восток от Каменца-Подольского до села Грушка или пгт Старая Ушица. По этой дороге ходят маршрутки от автовокзала. “Попросите у водителя высадить вас на перекрестке у дороги, непосредственно ведущей к монастырю, это около 5 км. Если повезет – словите попутку, потому что люди часто туда ездят за водой из источников”, – пишет на форуме Tripster пользователь под ником nwarrior. Также можно заказать экскурсию с экскурсоводом и транспортом из гостиниц.

Климат в Бакоте

В Бакоте уникальный микроклимат, потому что скалы и леса защищают побережье Днестра от северных воздушных потоков. Поэтому метеорологи местный климат сравнивают с ялтинским. Живописная природа и теплая погода привлекает туристов.

Что посмотреть в Бакоте: самый старый монастырь

Монастырь находится на высоте около 70 м, на средней террасе склона Белой горы, возвышающейся над Днестром на 130 м. Первое упоминание о монастыре относится к 1362 году, когда литовцы прибыли в Бакоту и увидели монахов в скальных пещерах.

Таинственная гора Курник, или Каменная голова

Особого внимания заслуживает высокая каменная скала на берегу Днестра – Курник. Местные жители утверждают, что именно ее описал Пушкин в своей поэме “Руслан и Людмила”. Название урочища Курник в Бакоте, вероятно, происходит от сравнения его с местом обитания различных птиц, потому что здесь еще недавно гнездились самые крупные совы – филины. А форма скалы напоминает человеческую голову. Отсюда ее второе название – Каменная голова.