Літня пора – це зазвичай час мандрівок та подорожей, і добре, коли маршрут прокладено не за стандартними схемами чи путівниками, а з певною метою. Саме тоді подорож, про яку або прочитав у романі відомого автора-мандрівника, або відтворив за діями головного героя бестселера, перетворюється на справжню пригоду, яку ще довго не забудеш.
Софія Яблонська. З країни рижу та опію. – К.: Родовід, 2019
Це другий роман призабутої української авторки, яку щойно відродило майже з небуття київське видавництво «Родовід» та яка в далеких 1930-х стала для Галичини, куди щоразу навідувалася з Парижа, справжнім символом фемінізму. Мандрівниця, письменниця, яку благословив сам Винниченко, фотограф і кінооператор, цього разу вона замислила навколосвітню подорож, але, проживши в Китаї понад рік, назбирала матеріалу на цілий роман саме з цього «реформованого» на той час краю епохи Чан Кайші. Подекуди телеграфний стиль, тодішні реалії, екзотичні теми і критичне око авторки – усе це робить з «Країни рижу та опію» справжнє мандрівне, пригодницьке ще й етнографічне чтиво з обов’язковою «художністю» образів, яка, власне, витворилася з часом на класичний травелог незалежної жінки-мандрівниці. «- Мені здається, що віддавна небагато у вас змінилося, — зауважила я з легкою іронією. Прецінь, ще й тепер іноді зустрічаєш насилені або завішені на стовпах голови піратів!.. – Це щось зовсім іншого, — відповів він з погордою. – Ці голови тепер відрубують щойно після розстрілу. Тепер і не страшно нікому перед смертною карою. Одна хвилина – і кінець».
Ален де Боттон. Мистецтво подорожі. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2019
У цій книжці нам пропонують відчути смак мандрів, не виходячи з дому, подорожуючи разом з автором. У книжці філософських есеїв про мандри британський письменник рефлексує над поняттям подорожі, порівнюючи свій досвід із досвідом інших видатних мандрівників. Разом із французьким поетом Шарлем Бодлером та американським художником Едвардом Гоппером автор розмірковує над романтикою придорожніх кафе, заправок та аеропортів. А Гюстав Флобер стає провідником в екзотичні країни, де часто шукаємо те, чого нам так не вистачає вдома… Ця книжка — про мистецтво, літературу та філософію, особливий погляд на мандри і тих, хто подорожує.
Катя Кулик. Пригоди француза в Україні. – Х.: Фоліо, 2019
Ця історія – про погляд на Україну очима іноземця, а також відповідь на те, чим наша країна може здивувати, зацікавити, налякати і привабити одночасно. За сюжетом француз закохується в таємничу рудуволосу українку в паризькому метро і вирушає на її пошуки. Процес пошуків перетворюється на приємну пригоду — Одеса, водоспад Шипіт, печера Атлантида, тамбури потягів, справжнє українське село, кліщі, тантричний секс і нефритові яйця, вареники і куліш, карпатські зорі з чорницями, мрії про далекий острів Сен Мартен, болівійські пристрасті й бачата з кубинцями. Україна у вирії танцю і подорожей, що пахне морем, кольору зоряного неба, неймовірна, захоплива, наївна та різнобарвна. Закохатися в Україну і закохатися в Україні. Тим паче влітку. «Жити в Україні в червні — переконує авторка, — особливо смачно, з-під землі світиться сонцем соковита трава, скоро почнуть родити перші огірочки з пупиришками, жовті та червоні черешні стоять у малому тазі на кухні й просять — ставай сироїдом, кидай сало і їж тільки черешні та полуниці».
Ukraїner. Країна зсередини. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2019
Спочатку автор цієї книжки вів сайт «Сумно», а потім пересів на велосипед, проїхавшись Україною, і від його щоденникових записів туриста в соцмережах знову стало весело. Тож «Ukraїner. Країна зсередини» — це книга за мотивами першого кола масштабної експедиції Україною, яка тривала з літа 2016-го до зими 2018-го року й охопила всі історичні регіони — від Слобожанщини до Поділля, від Волині до Таврії. У книзі зібрано найяскравіші моменти з мандрівок унікальними куточками країни: історії людей та місць, що надихають, зворушують і дивують, а також фото, які вражають, які показують Україну справжньою, несподіваною, цікавою та автентичною. Ініціатор проекту — той самий турист і блогер Богдан Логвиненко.
Алекс Малишенко. #киеввкиеве. – Х.: Фоліо, 2019
З історії відомо, що саме Кий, Щек, Хорив та сестра їхня Либідь були «першими київськими стартаперами», як нині їх називає автор цієї збірки оповідань. Воно й не дивно, адже він пропонує нестандартну подорож у часі, яка передбачає саме альтернативну історію заснування української столиці. Якщо точніше, то в часі та просторі для його читача все залишається на місці, і пригоди тривають у сучасному Києві, але мандрує вічним містом… його легендарний засновник, апостол Андрій, який встановив на дніпрових кручах хреста, заповівши утворити на тому місці щось велике. Саме він повертається до нас в образі подорожнього, і за його мандрами буде цікаво спостерігати. «— На Подол? — водитель. — На Подол, — Андрей. Машина тронулась. — Вам не будет мешать моя музыка? — водитель. — Смотря какая, — Андрей. — Чарли Паркер. Чертовски вдохновляет, — водитель. — Включайте, — Андрей. Водитель включил музыку на очень приемлемой для Андрея громкости. «Неплохо», — подумал Андрей».
