Житомир – адміністративний і промисловий центр, що завдяки цікавим місцям і пам’яткам стрімко нарощує туристичний потенціал. Саме там утворився гурт «Друга ріка». Його фронтмен Валерій Харчишин прожив у місті 10 років та став неформальним провідником тисячолітнім містом у шоу «Амбасадори».

Меморіальний музей Сергія Корольова

У Житомирі народився відомий український вчений у галузі ракетобудування і космонавтики Сергій Корольов. Він сконструював перші штучні супутники Землі і космічні кораблі.

У будинку, де народився вчений, з 1970 року працює його меморіальний музей. В експозиції – зразки космічної техніки та спорядження, зокрема тої, що побувала в космосі.

Я вперше потрапив до музею у 1991 році і там прогулював пари. Щоб мене ніхто не бачив, я сідав і слухав музику,
– пригадав Харчишин.

Як пояснив український музикант, частиною експозиції музею є крісла з навушниками, де можна послухати «космічну» музику.

Водонапірна вежа

Це історична та воєнно-стратегічна будівля Житомира, споруджена у 1898 році в стилі модерн. Під час Другої світової її використовували як пункт спостереження протиповітряної оборони.

Наприкінці 1950-х років вежа перестала виконувати основні функції. У 1983 році її реконструйовали під кафе «Ювілейне», але за кілька років знову повернули комунальникам.

У 2017 році учасники Школи урбаністики CANactions вподобали водонапірну вежу у Житомирі як навчальний об’єкт. Тоді провели всеукраїнський архітектурний конкурс.

А влітку 2018 обрали команду-переможця, яка буде осучаснювати вежу. Зараз це – один із неофіційних символів міста, який часто зображують на магнітах та листівках.

Мурал «Трисвіт»

У 2018 році на стіні однієї з 5-поверхівок у місті з’явився мурал «Трисвіт». У роботі площею 180 квадратних метрів зображено старослов’янську систему світобачення «Яв-Прав-Нав».

Ідею малюнка команда художників виношувала впродовж року, а коли завершили, ця картина стала найбільшим об’єктом вуличного мистецтва у місті.

Драгонбот

Житомирський осередок драгонботу – один із найбільших в Україні. Це командний вид спорту, де учасники веслують на човнах завдовжки понад 12 метрів.

Каное у вигляді дракона можуть вмістити до 20 людей. В Україні драгонбот з’явився у 2004 році завдяки професійним спортсменам, які займались олімпійськими видами спорту.

З 2015 року в Житомирі працює Федерація з веслування на човнах «Дракон». Її президент Дмитро Мороз підкреслив, що у драгонботі головне – злагодженість та наполегливість команди.

«Тут кожен охочий може відразу навчитись. І тут це набагато простіше, ніж в інших веслувальних видах спорту», – додав український тренер.

Гранітні скелі у Денишах

У селі Дениші, неподалік Житомира, збереглися руїни побудованого наприкінці ХІХ століття палацу родини Терещенків — українських землевласників і промисловців.

А попід берегом річки Тетерів простяглись гранітні скелі, що мають однакову із селищем назву. Це гранітні виступи Українського кристалічного щита, яким до мільярда років.

Висота скель сягає 20 – 25 метрів, їхня протяжність – понад 150 метрів. Там тренуються і змагаються у пішохідному й гірському туризмі.

Крім цього, варто зауважити, що скеледром у Денишах має декілька секторів з десятками облаштованих маршрутів різної складності.