“Це не просто музей, а музей-майстерня, де кожен може прийти й навчитися чи вишивати, чи ткати, чи співати народних пісень. Ще кілька років тому в музеї ми поставили кросна (ткацький верстат). Зараз у нас діють дві групи ткацтва — заняття відвідують діти та дорослі. Ще до пандемії ми виготовляли сувенірну продукцію — ткані тайстрини та килими, їх продавали на виставках та фестивалях. Але пандемія нам усе це перекреслила, то ми вирішили рухатися ще в одному напрямку і розпочали виробництво гунь – традиційного верхнього плечового одягу”, – розповів Івашко.

За його словами, чернянські майстрині тчуть гуні за місцевими традиціями, вони тут, на історичній Мараморощині, відрізняються від верховинських — ці гуні не такі кошлаті, вони виготовлені із порівняно тонких овечих ниток.

“Наші гуні мають короткий рукав, і сам виріб коротший за верховинський, довжина закінчується нижче пояса, а не біля колін. Вовну на них беремо у селян із сусідніх сіл, котрі тримають вівці, вони стрижуть нам вовну, а ми вже самі робимо з неї нитки. Зараз маємо перше замовлення на виготовлення гуні, сподіваємося, далі їх буде більше”, – повідомила директор будинку культури в Черні Марта Пантьо.