Республіка Мальдівські острови, яка у багатьох асоціюється з райським відпочинком у віллі біля моря, може зникнути та піти на дно. «Якщо так продовжиться, ми не виживемо», – про таку перспективу до 2100 року заявила міністерка технологій, навколишнього середовища та зміни клімату Амінат Шауна.

«Така ситуація загрожує «нашому прибутку, харчуванню та виживанню», – сказала Шауна.

Через якихось 20 років на Мальдівах може не бути коралових рифів (250 видів коралів та 2000 видів риб!), а вода в криницях стає все солонішою. Шторми, як і повсюди – сильнішими. 10 років тому, згадують місцеві, дощі йшли лише влітку. Тепер – в будь-який час і ще й з повенями. На 2020 рік, 60-70% рифів вже було знищено. Рифи дають притулок рибам та є першою лінією оборони при циклонах.

Мальдіви запровадили кілька програм для адаптації до змін клімату. Це і захист узбережжя, громадські програми для підвищення стійкості. «Якщо ми зможемо це зробити, то і світ зможе це зробити», – впевнена чиновниця. «Ми хочемо взяти участь у цих зусиллях з пом’якшення наслідків», – додала вона.

Країна оголосила про цілі скоротити шкідливі викиди на 26% і дійти нульових викидів до 2030 року. Також там діє програма «Трьох R: reduce, reuse, recycle» (зменшити, повторно використати, переробити – 24). Це ще називається «кругова економіка». Багато курортів залучають для цього навіть іноземних туристів.

Ті, ресурси, які в інших місцях викидають, на Мальдівах все одно збирають, бо дотримуються безвідходності. Дерева та метал, наприклад, йдуть на огорожі та меблі. Воду переробляють, біологічні відходи – гній для землі. «Скоро острів Худуранфуші буде зовсім без пластику», – кажуть місцеві працівники.

Але якщо основні порушники не змінять підходу, великих зусиль буде замало, щоб їх врятувати від зникнення.