Контактна інформація

04050, Україна, м.Київ
метро Лукьянівська
вул. Юрія Ільєнко 5б

Зв'язок з нами
У Чернівецькій області археологи досліджують одне із найбільших поселень пізньої Античності. Його площа – близько 60 гектарів.

Про це повідомляють у пресслужбі Чернівецької ОДА.



“Одне з найбільших поселень доби пізньої Античності на території України досліджують поблизу села Бузовиця у Чернівецькій області. Археологи вважають, що його площа може сягати 60 гектарів”, – йдеться у повідомленні.

Як розповів керівник дослідницької групи, фахівець Інституту археології Національної академії наук України Олег Петраускас, середній розмір характерного для того часу поселення приблизно удесятеро менший і становить 6-10 гектарів.

Читати  Найвідоміші острови Греції, які варто відвідати

Він каже, що у сусідньому селі Комарів у 50-х роках ХХ століття дослідники знайшли залишки склоробні ІІІ-IV століття.

«Комарів – це виробничий осередок. За логікою, мав би існувати якийсь адміністративний центр, який би всім цим керував і водночас споживав», – зауважив археолог.

Дослідники припускають, що територія знайденого поселення і є таким собі тогочасним адмінцентром. Цьому сприяє географічне розташування тутешніх сіл. Вони розкинулися між Дністром і Прутом, які цілком могли використовувати раніше як транспортні шляхи. Швидше за все, тут проходив торговельний маршрут за римських часів.

Читати  Майже як в Туреччині: краєзнавець поділився світлинами калуського Памуккале – соляної річки

Навколо в Україні немає таких поселень. Найближчими є античні міста за 300-400 км, зазначають археологи.

Артефакти, які розкопують дослідники, розповідають дуже цікаву історію про нашу минувшину. Тут немає золотих чи срібних прикрас, предметів, за якими звикли полювати «чорні археологи», натомість є чимало елементів декору, зброї, ремісничих знарядь, побутових предметів тощо.

«Ми знаходимо тут надзвичайно корисні речі, до прикладу, фібули. Це такі застібки, якими прищеплювали покривала, чи плаття. Час їх створення можна визначити із точністю до 25 років. Тобто ми вже знаємо, що цю річ використовували у 375-400 році нашої ери», – сказав Петраускас.

Читати  Три тисячі ключів і 7 кілометрів шляху: як у Ватикані відкривають двері музеїв

Знахідки розповідають історикам як про культуру тодішнього часу, так і про населення. А воно було різноетнічним. Римляни, сармати, вестготи, гуни – усі ці народи залишили по собі артефакти, які викопують археологи сьогодні. Жителями поселення були й переселенці з Риму. На це вказують рештки будівельної кераміки, яку варвари не вміли виготовляти, а технологію знали й ревно берегли саме римляни.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *