Барвистий куточок Парижа
Вулиця Крем’є – це житлова зона із 35-ма однаковими будинками, які схожі на англійські котеджі з терасами. Вона має 144 метри довжини та 7,5 – ширини. Мешканці пишаються своєю вуличкою і добре за нею доглядають. Саме вони ініціювали, щоб фасади пофарбували у ніжні пастельні кольори: зелений, синій, фіолетовий, жовтий, рожевий.
Обабіч брукованої дороги стоять теракотові горщики, наповнені пишними рослинами. А будинки мають різні цікавинки, кожна з яких щось символізує. Наприклад, дошка під номером 8 служить нагадуванням про те, наскільки далеко доходила вода від річки Сени під час повені 1910 року.
Квіткові коробочки, що прикрашають підвіконня, імбирний кіт у повному польоті, який переслідує птахів під номером 28, чи повзуча лоза, зображена під номером 21 – усе це додає вуличці неабиякої вигадливості та приємних веселощів.
Крем’є у минулому
- Вулиця не завжди була такою гарною і бачила більш сірі часи.
- Колись тут стояли імператорські арени – місце розваг на 1500 місць, яке було дуже популярним за часів Другої імперії.
- Вулицю Крем’є відкрили у 1865 році і тоді її назвали авеню Мійо на честь підприємця, банкіра і пресбарона Мойсе Полідора Мійо. Він заснував успішну газету Le Petit Journal, яка нині є родоначальником популярної французької преси.
- Свою сучасну назву вулиця отримала в 1897 році на честь адвоката та державного діяча Адольфа Крем’є, який захищав права євреїв Франції.
