Лондонці звикли до туману, адже впродовж століть місто мало проблеми смогу. Однак у 1952 році дим став настільки густим, що призвів до колапсу та загибелі людей.
Чому в Лондоні з’явився дим
За кілька тижнів до великого смогу 1952 року погода була незвично холодною з сильними снігопадами по всьому регіону. Щоб зігрітися, люди цілодобово розпалювали вогонь. Смог виходив з кожного димоходу в Лондоні.
У звичайних умовах він підіймався б в атмосферу і розсіювався. Але цього разу над Лондоном сформувався антициклон, який штовхав повітря вниз. Це створило температурну інверсію, коли повітря ближче до землі холодніше, ніж те, що вище. Тому коли смог виходив із димових труб, він потрапляв у пастку теплого повітря.
Великий смог
У ніч на 5 грудня 1952 року температура повітря різко знизилася. Коли місто почало прокидатися, в будинках та на підприємствах запалювали каміни з вугіллям, щоб зігрітися. Дим з цих вогнищ, а також сажа з численних фабрик Лондона та вихлопні гази автомобілів у поєднанні з холодним повітрям створили густий чорно-жовтий туман.
До ночі дим став настільки густим, що видимість впала до кількох метрів. У деяких районах люди навіть не бачили власних ніг.
Колапс, який призвів до загибелі людей
- Смог душив місто 5 днів.
- Транспорт практично не їздив, за винятком метро.
- Вистави та концерти були скасовані, оскільки публіка не могла бачити сцену.
- Туман навіть просочувався всередину приміщень через вікна та двері.
- В людей погіршувалося здоров’я. Однак служби швидкої допомоги, які також постраждали, не могли приїхати на виклик. Тож хворим доводилося самотужки діставатися лікарень.
- Кількість загиблих з кожним днем зростала. За різними оцінками, в цей період загинуло від 6 до 12 тисяч людей. Серед жертв були переважно молодь та люди похилого віку, які вже до того мали проблеми з диханням.
Закон про чистоту повітря
За наслідками великого смогу в 1956 році прийняли закон про чистоту повітря, який забороняв спалювати антрацит. Він також постановляв, що жителі міських районів та оператори заводів повинні спалювати лише бездимне паливо або переходити на альтернативні джерела, такі як електроенергія та газ.
Закон став важливою віхою до захисту навколишнього середовища. Проте смог і надалі залишався «проблемою №1» для Лондона. Черговий смертельний туман охопив місто в грудні 1957 року, в результаті чого загинули тисячі людей. А дим 1962 року забрав життя приблизно 750 людей.
Джерело: Amusing Planet
