З турецької перекладається як «Бавовняний замок» – місцевість в Туреччині з 17-ма геотермальними джерелами. Комплекс відомий ще з античних часів, внесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і є околицею стародавнього вулканічного плоскогір’я, що підіймається над рівниною на 100 метрів.

Мінеральна вода, нагріта надрами землі від 35 до 100 ° C, тисячоліттями стікала по схилах плата, утворюючи травертини – невеликі природні басейни химерної форми з бортиками з вапняку. Джерела, перенасичені бікарбонатом кальцію, утворюють на поверхні осад найчистішого білого кольору. Крім кальцію, вода багата й іншими хімічними елементами та сполуками: магнієм, вуглеводнем, сульфатом натрію

Подібна соляна річка утворилася у Калуші на бортах хвостосховища колишнього калійного виробництва неподалік села Сівки-Калуської. Зазначається, що з її бортів просочуються розсоли й, кристалізуючись, створюють природну красу, яка й нагадує Памуккале у Туреччині.

Як відомо, це мірабіліт – десятиводний сульфат натрію, що утворюється при температурі +8 і нижче. Цей мінерал відкладається на бортах хвостосховища і відвалів Домбровського кар’єру із розсолів, які цілий рік витікають у довкілля, починаючи з осені.

Але з розсолів відкладається тільки дуже невеличка частина цього сульфату натрію, і тільки в холодну пору року. Решта разом з іншими солями – хлоридами й сульфатами натрію, калію, магнію – проникає у водоносний горизонт і річки Сівки та Кропивника, – каже науковець Юрій Садовий.

Він зауважив, що так триває вже понад 50 років, мільйони тонн солей винесено у довкілля і, що буде винесено все до останнього грама.