Текст проєкту закону, запропонованого парламентаріями від фракції «Слуга народу» – головою Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микитою Потураєвим та його заступницею Євгенією Кравчук – оприлюднено на сайті парламенту.
Так, документом передбачається створення умов для розташування на територіях музеїв готелів та інших закладів гостинності, музейних крамниць, буфетів, кафе, інших пунктів громадського харчування, проведення мистецьких, культурно-освітніх заходів, гостьових місць для паркування автомобілів для комфортного відпочинку відвідувачів музеїв. Відкривати зазначені об’єкти матимуть приватні партнери.
Проєктом закону визначається, що на стороні приватного партнера у договорі управління пам’яткою культурної спадщини, укладеному в межах державно-приватного партнерства, можуть виступати виключно юридичні особи, створені для здійснення державно-приватного партнерства.
«Договір, укладений у межах державно-приватного партнерства, затверджується Кабінетом Міністрів та укладається за умови погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини щодо пам’яток національного значення або пам’яток культурної спадщини, розташованих на території історико-культурного заповідника державного значення, історико-культурної заповідної території; структурним підрозділом з охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міськими державними адміністраціями щодо пам’яток місцевого значення або пам’яток культурної спадщини, розташованих на території історико-культурного заповідника місцевого значення», – йдеться у законопроєкті.
Зазначається, що істотними умовами договору управління пам’яткою культурної спадщини, укладеного у межах державно-приватного партнерства, зокрема, є перелік охоронних заходів щодо збереження такої пам’ятки культурної спадщини, передбачені охоронним договором; зобов’язання приватного партнера щодо щорічного фінансування таких заходів упродовж строку дії договору.
Водночас договір може бути розірваний державним партнером у разі нездійснення приватним партнером упродовж року передбачених договором охоронних заходів щодо збереження пам’ятки культурної спадщини та їхнього нефінансування або у місячний термін на вимогу органу охорони культурної спадщини, який його погоджував, у випадку накладення таким органом на приватного партнера фінансових санкцій за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам’яток, зокрема тих вимог, що передбачені охоронним договором.
Очікується, що ухвалення законопроєкту та його реалізація дасть змогу забезпечити створення умов для безпосереднього збереження, підтримання у належному стані та розвитку об’єктів культурного призначення та культурної спадщини державної і комунальної форм власності із залученням приватних інвестицій через інструменти державно-приватного партнерства. Це допоможе перетворити такі місця на сучасні об’єкти, що надаватимуть широкий спектр культурних і туристичних послуг. У такий спосіб реалізація проєкту закону має створити нові робочі місця, збільшити потоки відвідувачів об’єктів культурного призначення та культурної спадщини й мати позитивний вплив на збільшення дохідної частини державного та місцевих бюджетів.