Як розповів лідер Асоціації караванерів України Едуард Татуревич, Закарпаття має чимало цікавих локацій і як крайня західна область країни ідеально для цього підходить.

“Ми створили асоціацію давно і їздимо Європою в будинках на колесах вже понад 10 років. Зараз поїздки за кордон — недоступна опція через карантин, а тому караванери відкривають для себе Україну. У нас, звісно, погані дороги і здебільшого немає інфраструктури для караванінгу, але зараз – в епоху карантину – з’явилася чудова нагода швидко усе це організувати. Закарпаття має шанс на те, щоб швидко зайти в цю нішу й запропонувати послуги каравенарам з усієї країни, стати плацдармом для розвитку цього напрямку в Україні”, – зазначив Татуревич.

За його словами, зараз в Україні існує спільнота із близько двох тисяч караванерів.

“Через закриті кордони ці люди лишилися в країні й нікуди не поїхали. Але подорожувати хочеться, це як для лижників — стан “сніготоксикозу”, коли тебе тягне в подорож. На Закарпатті є можливість подорожувати караванерам у всі сезони, особливо це прекрасно у міжсезоння, коли мало людей. Восени минулого року компанія з Києва, що займається прокатом автобудинків, організовувала маршрут Закарпаттям, тоді подорожували 6 автобудинків. Я до них приєднався в Косині. Ночували в Колочаві, були в Хусті на равликовій фермі”, – розповів лідер асоціації.

За словами Татуревича, караванери позначають місця зі стоянками на Google-мапі, щоб потім інші могли тут зупинитися. Наразі, каже він, на Закарпатті найкраща стоянка — біля озера Шамбала на Ужгородщині.

“Там є все, що треба для комфортної ночівлі в автобудинку, тому що сам власник – караванер. Він розуміє, що треба старплац — парковку з освітленням, електроточками, душем… На деяких стоянках, де стають караванери, важко отримати комфорт, тому що поруч шумні компанії, дискотеки”, – додав мандрівник.

Також він зазначив, що багато караванерів зупиняються принципово лише в диких місцях.

“Все ж таки караванинг — це незалежність: подобається стоїш, ні — їдеш в інше місце, сів, завів авто і поїхав. Але більшість хочуть зупинитися саме на закритій території”, – зазначив Татуревич, наголосивши, що закарпатцям саме час взятися за облаштування таких стоянок для караванерів.

Наразі караванери вже знають про такі точки для зупинок на Закарпатті: в Дийді на Берегівщині, Ізках на Міжгірщині, в Солотвині на солоних озерах. Тривають перемовини із власниками термалів на Закарпатті щодо обладнання таких стоянок навколо відомих геотермальних курортів області.

За словами караванера, часто бувають моменти, що власники не знають, скільки взяти грошей за ночівлю на стоянці.

“Якщо мінімальна ціна номера на термальних курортах Закарпаття — від 700 грн, то власник автобудинку готовий заплатити 200-300 грн за ночівлю. Тобто, це вигідно. Але часом власники, розуміючи, що караванери — люди не бідні, просять за послуги нереальні суми. Наприклад, під Львовом на стоянці якось у мене попросили 500 грн. Щоб розуміти: вартість такої послуги — це в межах 100-200 грн. Навіть в Європі ціна на обладнаних паркінгах починається із 10 євро”, – зауважив Татуревич.

Караванінг – це подорожі автомобілем з причепом у формі трейлера або автобудинком. Караванінг ще іноді називають яхтингом на колесах. Це західна традиція подорожування, дуже популярна в сусідніх із Закарпаттям Угорщині та Чехії. Караванери подорожують у власних будинках (новий коштує близько 50 тис. євро, вживаний – від 10 тис. євро), або орендують їх за 100-150 євро на добу. Це ідеальний варіант для подорожей в межах однієї країни. Одна із найпопулярніших країн Європи для караванінгу – Норвегія.