Про це повідомляє пресслужба міністерства з посиланням на заступницю міністра культури та інформаційної політики Світлану Фоменко.
«Об’єкти спадщини ЮНЕСКО мають корелюватися з основною місією цієї організації. Вони мають сприяти промоції миру та розвитку співпраці між народами. Тут потрібно зрозуміти, наскільки нематеріальний аспект місця пам’яті корелюється з фізичними об’єктами, які ми можемо побачити у Зоні відчуження. Не секрет, що усередині ЮНЕСКО існує дискусія щодо включення негативних місць пам’яті до списку всесвітньої спадщини, наскільки це відповідає місії організації. Наша концепція якраз показує, що Чорнобиль – це не тільки трагедія та героїзм і це історія не лише останніх 30 років. Насправді це багатошаровий процес – від культурної спадщини наших пращурів до сьогоднішньої урбаністичної, ядерної, техногенної спадщини», – сказала Фоменко
Вона представила дорожню карту включення Чорнобильської зони до списку Світової спадщини ЮНЕСКО та підкреслила необхідність уточнення та нанесення на актуальну топооснову межі об’єкта номінації.
За словами Фоменко, такі об’єкти вже були внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО: Меморіал миру в Хіросімі (купол Генбаку) у 1996 році та Ядерний випробувальний полігон на атолі Бікіні (Маршаллові острови) у 2010 році.
Як повідомлялося, у листопаді 2020 року міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко заявив, що завдання МКІП та Державного агентства розвитку туризму – розвиток зони відчуження як туристичної дестинації та внесення окремих об’єктів до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.