Вважається, що Мукачівський замок був побудований за часів Київської Русі. Тоді це було частокольне («паланка» – італійське означає «частокіл») дерев’яне укріплення, і звідси воно отримало свою назву.
Моторошні історії про замок Паланок
Замок Паланок став кам’яним наприкінці XIV століття у власності подільського князя Федора Коріатовича, який значно відбудував та оновив оборонний комплекс. Будували нові стіни, викопували глибоку канаву, підіймали додаткові вежі та будували житлові будинки. Пізніші були пов’язані з довгими вузькими проходами, один з яких називався пасткою, або коридором смерті. Якщо ворог проникав у місто і входив у цей прохід, вхід і вихід перекривали металевими воротами, а кип’яченою водою та гарячою смолою обливали захопленого ворога через отвори у стелі.
З XVI століття Австрія і Трансільванія постійно воювали за замок Паланок, і завдяки цьому він часто змінював своїх власників. 1633 року будівля перейшла у власність до трансільванського принца Дайерда Ракоція, який перетворив Мукачівську фортецю в центр свого князівства. За його правління оборонні споруди активно оновлювались і відбудовувались. Старий або, Верхній замок був реконструйований, а біля нього збудовано ще 2 нових – Середній та Нижній.
Після смерті принца владу взяла його вдова Софія Баторі. За її правління було побудовано 2 оборонні тераси та зовнішнє оборонне кільце. До речі, принцеса була однією з найяскравіших правительок Паланок і прославилася своєю надзвичайною жорстокістю. Кажуть, вона пила людську кров і купалася в ній, щоб знайти вічну молодість.
Історія Мукачівського замку пов’язана з ім’ям ще однієї жінки – Ілони Зріні, невістки Софії Баторі. На відміну від свекрухи, вона прославилася надзвичайною мужністю, яку виявила під час відбиття нападу австрійських військ на замок. Облога тривала 2,5 роки, і Ілона Зріні весь час керувала гарнізоном фортеці. Але все-таки замок був захоплений ворогом: австрійці змусили Ілону Зріні підписати документ про капітуляцію.
Наприкінці XVIII століття замок Паланок втратив стратегічне значення. Незабаром тут відкрили політичну в’язницю австрійської монархії. Вона існувала дещо довше 100 років, а потім замок надовго був занедбаний.
Легенда про замок Паланок
Відомо, що на території замка Паланка розташований найглибший колодязь на Закарпатті. Його глибина 85 метрів.
Князь Федір Коріатович наказав викопати криницю на подвір’ї замку. Довго і болісно викопували її, але вода не з’являлася. Потім до господаря замку прийшов диявол і запропонував воду в криниці в обмін на мішок із золотом. Принц опинився у скрутному становищі та вирішив застосувати хитрість: найменший мішок із 2 монетами віддав дияволу. Роздратований диявол схопив гроші та стрибнув у криницю. Кажуть, що звідти досі чути його ображене виття.
Ймовірно, колодязь має вихід до річки Латориці: у часи тривалих і важких облог захисники замку підтримували через нього зв’язок за межами мурів. А ще ходять чутки, що хтось у колодязь пустив качку, яка падала туди 10 хвилин.
Цікаві факти про замок Паланок
Загальна площа замку становить 14 тисяч метрів квадратних. Замок складається зі 130 різних кімнат зі складною системою підземних ходів, що їх з’єднують. Зараз у замку розміщений музей, присвячений історії Мукачева та замку.