Контактна інформація
04050, Україна, м.Київ
метро Лукьянівська
вул. Юрія Ільєнко 5б
Маєток Ганських на Житомирщині може увійти до міжнародного турмаршруту
На Житомирщині хочуть відновити маєток Ганських у Верхівні, де жив і творив Оноре де Бальзак, та включити пам’ятку до туристичного маршруту від Франції до України. Про це йшлося під час зустрічі голови Житомирської обласної ради Володимира Федоренка з президентом Асоціації “Бальзак-Ганська”, кавалером ордену Почесного Легіону, ініціатором масштабного фестивалю Balzac Fest в Україні Жаном Рошем. Зазначається, що Жан Рош не перший рік виступає з ідеєю відновити садибу Ганських у Верхівні та відкрити її для тисяч туристів. Голова облради цілковито підтримав таку ініціативу. Однак, за його словами, щоб розпочати масовий туризм до цих місць, потрібно провести певну роботу: визначитися з долею коледжу, який зараз базується у маєтку, відремонтувати будівлю й дорогу до неї. “У маєтку Ганських розташований агротехнічний коледж. Напевно, потрібна нова будівля для нього, щоб і коледж продовжив працювати, у людей були робочі місця, і щоб ми змогли зберегти та реконструювати культурну пам’ятку. Будемо долучати депутатський корпус, спілкуватися з керівництвом коледжу. Навчальний заклад має переїхати виключно у нову сучасну будівлю. І тільки потім ми почнемо реконструкцію нашої пам’ятки. Це великий проєкт, тут області самотужки не впоратися, потрібна допомога, зокрема від французьких колег. Також необхідно відремонтувати дорогу до садиби Ганських, адже ми очікуємо на наплив туристів. Питання дороги ми винесемо на обговорення
У миколаївському музеї вперше демонструють уламки унікальних метеоритів
У Миколаївському обласному краєзнавчому музеї «Старофлотські казарми» відкрили унікальну виставку уламків метеоритів. Про це повідомила старший науковий співробітник експозиційного відділу музею Ганна Вєдєнєєва. За її словами, експозиція демонструється вперше і приурочена до 75-ї річниці з часу падіння метеоритного дощу «Кримка» – одного з чотирьох, які будь-коли падали на території України. «21 січня 1946 року біля села Кримка Первомайського району Миколаївської області впав великий метеорит. Його падіння спостерігали не лише на території Миколаївщини, а й в Одеській, Кіровоградській і навіть у деяких районах Київської і Полтавської областей. У с. Кримка організували збирання уламків під керівництвом учених астрономічної обсерваторії Одеського державного університету. З 1946 до 1954 роки там було зібрано 78 екземплярів загальною вагою 39,646 кг», – розповіла Вєдєнєєва. За її словами, метеорит рідкісний, бо містить унікальну інформацію про фізико-хімічні процеси, що відбувалися на ранніх етапах формування Сонячної системи. Відповідно до норм законодавства, такі метеорити мають зберігатися лише в науково-природничих музеях республіканського значення при Академії наук. Тому всі уламки забрали на зберігання до національного науково-природничого музею НАН України, а до Миколаєва надіслали муляж. За твердженням вчених, «Кримка» має наукову цінність через речовину, з якої складається. Адже відноситься до малозмінених у космосі хондритів і є свідком ранніх процесів у протопланетній газопиловій туманності. Міжхондрова
Народні доми у горах Львівщини перетворять на туристичні етнофолькцентри
У селах Лімна (Турківської громади) і Бітля (Боринської громади), що у південній частині Самбірського району, реконструюють народні доми за «Програмою секторальної підтримки ЄС. Львівщина». Зазначається, що за ідеєю проєкту «TourTurka 2.0», після реконструкції, народні доми стануть етнофолькцентрами бойківської культури, матимуть просвітницьке та туристичне призначення. «Обирали ті села, де нема інфраструктури, де не проходять туристичні маршрути. Наша амбіція – створити цю туристичну інфраструктуру саме в таких місцинах. Готелі в цій околиці є лише попри трасу «Львів – Самбір – Ужгород». А ми спеціально обирали такі села, до яких туристам потрібно буде з’їжджати з траси й вирушати у глибинку. Таким чином розвиватиметься й місцева інфраструктура», – пояснив керівник проєкту, голова ГО «Нова українська громада» Тарас Дубіль. Після реставрації у народних домах сіл Бітля й Лімна облаштують кімнати-музеї (для цього збиратимуть у місцевих жителів предмети побуту, світлини), облаштують фотозони всередині приміщень і надворі, придбають костюми для місцевих музичних, співочих колективів, прокладуть новий туристичний маршрут «TourTurka 2.0» та ознакують його. Паралельно ініціативна група проєкту займатиметься промоцією туризму в Турківській і Боринській громадах. Однією з цікавинок майбутніх етнофолькцентрів будуть майстер-класи. «Напрацьовуємо різні варіанти, але добре знаємо, що у цій місцевості поширене різьбярство, а ще є хороша писанкарка, яка чудово розмальовує яйця натуральним воском», – розповів
На Львівщині відкрили аптеку-музей винахідника перероблення нафти Йогана Зега
У Бориславському міському парку культури і відпочинку на Львівщині напередодні, 27 січня, урочисто відкрили аптеку-музей всесвітньо відомого винахідника нафтової промисловості Йогана Зега. “Борислав вважають нафтовою столицею Галичини. Тут розташоване одне з найбільших родовищ озокериту, зрозуміліше – гірського парафіну. Цей нафтопохідний продукт також має лікувальні властивості. Численні туристичні групи та індивідуальні туристи приїжджають до Борислава подивитись на символи нафтової промисловості – верстати-гойдалки, розташовані на території міста. А от музею, присвяченого лікувальним властивостям нафтопродуктів, для формування ще більш наповнених туристичних програм, дуже бракувало. Відтак аптека-музей буде цікавою як для цільових туристів, так і тих, хто відпочиває на сусідніх курортах та має можливість вивчати навколишні території”, – зазначила керівниця управління туризму та курортів облдержадміністрації Наталя Табака. Кошторис становив понад пів мільйона гривень. Проєкт “Встановлення аптеки-музею світового винахідника нафтової промисловості Йогана Зега” виграв грант на Конкурсі ініціатив місцевих карпатських громад, який проводила Асоціація органів місцевого самоврядування “Єврорегіон Карпати – Україна”. Реалізовували його в два етапи: у 2019 році облаштовували санітарне очищення та благоустрій земельної ділянки, виконували будівельні роботи, а у 2020 році відбувалось наповнення музейними експозиціями аптеки-музею.
Місцеву ідентичність Дніпра показуватимуть нові туристичні об’єкти
Туристичну мапу Дніпра хочуть поповнити новими історико-культурними об’єктами й відреставрованими пам’ятками. Про це йдеться у програмі розвитку історії міста та місцевої ідентичності “З Україною в серці” на 2021-2025 роки, яку затвердили депутати Дніпровської міської ради під час 2-ї чергової сесії. “Серед іншого у планах продовження розбудови в парках, скверах, зелених зонах міста об’єктів історико-культурного спрямування та включення їх до туристичної мапи Дніпра; створення історико-культурних центрів, парків, музеїв та інших комплексів, а також проведення робіт з консервації, реставрації, ремонту, реабілітації та музеєфікації об’єктів культурної спадщини: Новобогородицької фортеці, пам’яток археології, розташованих на території Ігренського півострова, Севастопольського парку та інших парків, зелених зон міста”, – йдеться в повідомленні. Для реалізації українських культурологічних проєктів планують залучати інвестиції. Крім того, в місті хочуть створити й розвивати інфраструктуру екскурсійного, туристичного та сервісного обслуговування. Виконання програми, переконані в міськраді, сприятиме збереженню та подальшому розвитку українських національних культурних традицій, історичних цінностей, українізації міського простору, забезпеченню ефективного опору іноземній антиукраїнській агресії у сфері культури.
У Хмельницькому з’явився музей еволюції мін
У Хмельницькому колишній військовий сапер Євген Гук створив єдиний в Україні музей еволюції мін, де зібрав сотні вибухових пристроїв. «Спочатку тут була кімната «Афганської слави». Ми її створювали для того, щоб разом могли зібратися військові побратими, які пройшли Афганську війну. З часом вона перетворилася на музей. Тут є все, що стосується саперної справи. Є речі, які використовувалися або дуже рідко, або секретними підрозділами. Такі підрозділи мали свої боєприпаси, які звичайний сапер навіть не вивчав. Чому еволюція мін? Тому що ми показуємо, які були раніше міни і як вони розвивалися. Є стенди з мінами, які використовувалися до Другої світової війни, під час і після. Серед них є й рідкісна міна Т-4 зразка 1932 року», – розповів Гук. У музеї також є окремі стенди із воєнною канцелярією, спеціальною літературою, а також зони періоду радянської доби та Афганської війни. Поруч зі стендами встановлені колони, на яких намальовані чорні жіночі хустки із квітами, що стали символом скорботи матерів за синами, які не повернулися з війни. Там також зібрані сучасні експонати зі сходу України – відстріляні тубуси протитанкових гранатометів, знешкоджена міна, що прикрашені петриківським розписом.
Мандрівник показав закарпатські «хрести тверезості»
Мандрівник Віктор Стинич на Іршавщині знайшов та показав так звані «хрести тверезості», які в ХІХ столітті встановлювали біля церков та перед корчмами для боротьби з пияцтвом. «Пияцтво – таке саме давнє явище, як і люди. В «Історії пияцтва» навіть вичитав колись, що перехід до осідлого способу життя відбувся через те, що треба було зачекати поки збродить брага. Що цікаво, стародавні релігії підтримували такий спосіб життя, а нові почали боротися. Мусульманство повністю заборонило алкоголь. Християнство було не проти, але намагалося обмежити масштаби. В закарпатських селах вистачало цієї біди, тому на початку ХІХ століття почали з’являтися товариства тверезості та хрести тверезості», – розповів Стинич. «Щоб клятва працювала сильніше, перед корчмами почали встановлювати хрести тверезості. Їх було досить багато, але про збережені знаю тільки в Білках на Закарпатті і Рожнятині на Франківщині», – зазначив Стинич. На білківському «хресті тверезості», розповів мандрівник, написано «Хрест побідив поганство. Хрест побідить пияцтво». Отримали його в селі Білки у подарунок від папи Пія ІХ в 1874 році.
Історико-культурний заповідник «Більськ» матиме свій музей
У історико-культурного заповідника “Більськ” – археологічної пам’ятки доби раннього залізного віку на Полтавщині – з’явиться власний музей. “Чудові новини – у цьому році нарешті розпочнеться будівництво музею Більського городища. Будівництво проводитимуть як реконструкцію існуючого нежитлового приміщення на вул. Миру, 10, у селі Більськ Котелевського району”, – йдеться в публікації. Роботи оцінили у 27,3 млн грн. Виконуватиме їх ТОВ “Будімперія 2017”. Будівництво має фінансуватися не тільки з обласного бюджету, а й за кошти ДФРР, адже проєкт увійшов до трійки найнагальніших для реалізації у 2021 році. Як інформує “Полтавщина”, проєкт музею виготовлено у київській “Майстерні архітектора Івана Бикова”. “Для будівництва використають 2-поверхову будівлю колишнього дитсадка 80-х років, яка так і не була введена в експлуатацію”, – розповів Биков. Будівля буде оформлена у східному стилі з сучасним баченням. Проєктувальник стилізував її під мистецтво східних народів, до яких належали скіфи. Усередині планують організувати 9 адміністративних приміщень, архів, експозицію, реставраційну майстерню, фондосховище, золоту комору тощо. Історико-культурний заповідник “Більськ” був заснований 2005 року як комунальна установа Полтавської обласної ради для охорони, збереження та дослідження Більського городища. Більське городище VІІІ-ІІІ ст. до н. е. – унікальний археологічний об’єкт культурної спадщини України. Вчені визнали пам’ятку найбільшим укріпленим поселенням у Європі доби раннього залізного віку. Археологічні дослідження підтверджують, що на
«Кишенькова Львівщина»: понад десяток пам’яток перенесуть у доповнену реальність
На Львівщині цьогоріч оцифрують 16 знакових пам’яток архітектури області, щоб показати їх у 3D-форматі. “Уже за кілька місяців кожен охочий зможе потримати на долоні Свірзький замок, дерев’яну церкву з карпатського села Матків, яка належить до спадщини ЮНЕСКО, а також костел Годовиці, де творив легендарний Пінзель. Цього року 16 знакових пам’яток Львівщини будуть доступні для огляду у форматі доповненої реальності”, – йдеться в повідомленні. Для цього потрібно буде просто навести камеру смартфона на листівку з зображенням будівлі. Оцифрує та відтворить 3D-моделі об’єктів компанія “Скайрон” у межах проєкту “Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження”. Його ініціював департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, партнер – Інститут стратегії культури, а фінансову підтримку надав Український культурний фонд. “З 2016 року ми плекали ідею створити листівки, за допомогою яких у доповненій реальності можна буде побачити будівлі у 3D. Однак схожих проєктів в Україні ще не було, тож порад не було у кого питати. Методом спроб і помилок через 3 роки ми втілили ідею в життя і випустили перший наклад 3D AR-поштівок з 24 пам’ятками Львова. Згодом були й інші міста. А тепер ми нарешті отримали нагоду оцифрувати пам’ятки Львівщини”, – розповів співзасновник компанії “Скайрон” Юрій Преподобний. Торік у межах проєкту “Кишенькова країна” Скайрон оцифрувала по одній пам’ятці
П’ють кров і б’ють жінок різками: моторошні звичаї африканських племен показали на фото
В африканській країні Ефіопії живуть племена, які своїми первісними звичаями здатні шокувати навіть бувалого мандрівника. Так і сталося з Антоном Зайцевим. Ведучий тревел-шоу “Орел і Решка”, що виходить на Новому каналі, вирушив туди за новими враженнями, і отримав їх сповна. Адже племена в Ефіопії – справжнє диво світу, адже від їх способу життя волосся стає дибки. Цікаво, що в цій африканській країні досі мешкає 56 різних племен, всі вони говорять на різних мовах, а їхні традиції можуть шокувати кого завгодно. Плем’я Каро Атон Зайцев розповідає, що це перше плем’я, куди везуть багатих туристів. Їх чисельність сягає півтори тисячі осіб. А екзотикою народу є те, що тіло вони проколюють цвяхами і розмальовують білою глиною. Причому візерунок кожного з них індивідуальний, і такий спосіб самовираження вважається дуже гарним. “Чоловіки прикрашають все тіло, а жінки – тільки обличчя… З одягу вони мають тільки тканинну пов’язку на стегнах. На шиї чоловіки носять намисто. Це символ того, що вони вбили велику дичину. В одній руці у каро – палиця для церемоніальних танців, а в іншій – особлива табуретка, яка може служити і як стілець для сидіння, і як подушка для лежання. Крім бодіарту, ці люди люблять пірсинг. Уявляєте, вони для краси пробивають собі дірки під
